Дожити в мирі й злагоді до золотого весілля — цього бажають усім молодятам, а вони, рахуючи, скільки ж років їм виповниться до цього часу, навіть не вірять, що таке можливе. Тільки справжня любов здатна витримати всі випробування і перешкоди, подолати всі негаразди і труднощі. Наша розповідь про щасливе подружжя, за плечима якого вже півстоліття, прожите у шлюбі.

Цю радісну і велику подію святкують в ці дні у колі родини Олег та Євгенія Лялюки - мешканці с. Смогова. Прості, задушевні, приємні люди, щирі і відверті душею. Їх життя, як на долоні: як у всіх, багате труднощами, радощами та успіхами. Олег Олександрович та Євгенія Тимофіївна – вчителі, які все трудове життя пропрацювали у школі. Простіше кажучи, все своє життя віддали навчанню та вихованню дітей. Олег Олександрович за фахом вчитель фізики і математики, а Євгенія Тимофіївна – хімії та біології. З глибокою вдячністю і пошаною згадують про своїх колишніх наставників їхні учні, які не лише давали знання, але й вчили ними правильно розпоряджатися. Вони донині залишаються найкращими представниками сільської інтелігенції, котрі і в непрості часи продовжували нести світло науки і знання, сіяти розумне, добре і вічне, користуються авторитетом і повагою. У родині панував культ книги - про це свідчить бібліотека, яка зберігається вдома.

Успішній роботі Олега Олександровича (останні роки працював директором школи) сприяла його дружина Євгенія Тимофіївна, яка є надійною опорою та мудрим порадником в усіх починаннях. Вона берегиня сімейного вогнища. Людина щедрої душі, фахівець з великої букви –так відгукуються про неї учні. Вимогливість і справедливість, тактовність і врівноваженість, обізнаність і захопленість – ці риси характеру були найбільш притаманні вчительці. Але головне – доброта, любов до дітей. Учні брали активну участь у вивченні природи рідного краю: описували лелечі гнізда, доглядали за джерелом, яке й понині б’є цілющою водою.

Молоді батьки збудували будинок, виховали сина та доньку, а скільки посадили дерев – не злічити. Життя прожито недарма. Тепер родина розрослася до внуків. Їх у ювілярів четверо: Олександр, Дмитро та Христинка закінчили вже вищі навчальні заклади, а наймолодша – Мартуся ходить в школу.

Є дні, коли всі діти — дорослі і малі – збираються разом у батьківській хаті. Але чотири рази на рік всі бачаться обов’язково: на Великдень, Різдво та на дні народження батьків. Тоді, повертаючись із близьких чи далеких доріг, переступаючи батьківський поріг, не скупляться на слова вдячності батькам, не соромляться сліз.

Золоте весілля – небуденна подія, яка дає можливість всій сім’ї згуртуватися, відчути єдність всіх її членів. Цього дня вся родина згадує і розповідає про різні щасливі та веселі моменти минулих років, родинні історії й традиції.