Передплата друкованого видання на 2020 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

«У мені живе подивування світом»

Вкотре приємно здивували шанувальників літературного слова методист районного методкабінету відділу освіти Ольга Прокопів, працівник бібліотеки Галина Дереш та голова Асоціації книговидавців Львівщини Михайло Ватуляк, запросивши до літературної вітальні при Жидачівській районній центральній бібліотеці надзвичайно позитивного, відкритого до пізнання світу та себе в ньому письменника, історика Петра Шкраб’юка.

 

Вперше познайомилась із Петром Васильовичем завдяки його лекціям на факультеті журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. Для нас, студентів-заочників, він прочитав кілька своїх лекцій із спецкурсу «Українці у світовій культурі».

 

Згадуючи лекції Петра Шкраб’юка, досі охоплює відчуття гордості за своє українське коріння. Особливо запам’яталася розповідь про видатних жінок-українок: княгиню Ольгу, Анну Ярославну, Роксолану, Соломію Крушельницьку, які назавжди змінили уявлення про роль українців у світовій історії.

Петро Шкраб’юк автор книг «Виноградник Господній: історія життя о. д-ра Йосифа Кладочного», «Попід Золоті Ворота: шість елегій про родину Калинців», «Монаший Чин отців василіян у національному житті України», «Сто кроків до Храму: невідоме про відоме», «Голоси нічні і денні: на Радіо «Незалежність». Кожною своєю дослідницькою працею автор стверджує, повертає українцям їхнє дійсне обличчя, не спотворене нав’язаною, чужинницькою ідеологією. Петро Шкраб’юк завдяки своїй дослідницькій праці відкриває для кожного з нас невідоме про, здавалося б, відомих, знаних письменників, поетів, науковців. Але насправді не кожному з нас відомо, до прикладу, те, що російський класик, гордість російської літератури Лев Толстой – нащадок гетьмана Івана Скоропадського. Його мати Уляна – донька Скоропадського – вийшла заміж за денщика Толстого. А те, як захоплювався Толстой милозвучністю української мови, як читав напам'ять історикові Дмитрові Яворницькому поему Шевченка «Наймичка», хіба ми про це знаємо? Чи кожному відомо, що в пролетарського письменника Маяковського текла козацька кров, що М. Достоєвський теж з українського роду, не кажучи вже про Антона Чехова? До слова, чи відомо нам з якою любов’ю та трепетом згадував своє життя в Україні Антон Чехов: «Люба країна, села величезні, тягнуться верст за шість, сім. Яка чистота, які тони, малюнок! Білі хатки тонуть у зелені по самі димарі, а через тини дивляться на проїжджих вродливі жінки і діти. Що за народ!» Або: «Крім природи, ніщо так не вражає мене в Україні як... народне здоров’я, високий рівень розвитку тутешнього селянина, який і розумний... і музикальний, і тверезий, і моральний...». Про такі невідомі факти, про відомих людей розповідає у своїх книгах Петро Шкраб’юк.

Сам автор надзвичайно позитивна й толерантна людина, романтик, залюблений у красу світу, людей. Недаремно літературна зустріч із ним мала назву «У мені живе подивування світом». Петро Шкраб’юк, попри серйозні наукові, історичні розвідки багато свого внутрішнього переживання передає через поезію. Здається, вона дається йому легко й невимушено.

Петро Васильович впродовж зустрічі встиг розповісти багато цікавого про відомих людей і водночас написав кілька поетичних рядків, у яких передав своє захоплення Жидачевом, людьми, які тут живуть, які цінують слово, молодь, що попри канікули знайшла час для спілкування із автором. Для Петра Шкраб’юка немає провінційних міст чи сіл. Всюди живуть обізнані, освічені люди, які відкриті для спілкування, каже автор.

Всі, хто завітав цього дня у літературну вітальню, насолоджувались спілкуванням, поезією, що наповнює тебе новим змістом, закликає дивитись на світ:

Все повним значення стає,

І навіть дні не мруть колишні,

Коли горить єство твоє

Тим світлом, що дає Всевишній.

Коли повіриш і в біді

Та духом задзвонивши смілим,

Уже не сплутаєш тоді:

Чесноту й гріх, а чорне з білим.

І в людях знов відкриєш ти

Те, що убити неспромога.

І будеш йти, рости, цвісти.

І не закінчиться дорога.

Як завше, гість літературної вітальні не залишається без подарунків. Для нього теж читали поезію та співали пісень учні гімназії ім. О. Партицького, авторського вірша представила учениця гімназії Анастасія Бережнюк.

Вперше відкрив для себе творчість Петра Шкраб’юка поціновувач літератури, керівник відділу освіти Роман Свередюк. Він подякував за цікаву розмову та закликав читати українські книги, збагачувати свій світ.

Шкраб’юк Петро Васильович (2 серпня 1943; с. Пужники Тлумацького району Івано-Франківської області) – доктор історичних наук, старший науковий співробітник відділу нової історії Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, за сумісництвом – викладач факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка (читає на кафедрі зарубіжної преси та інформації спецкурс «Українці у світовій культурі»).

Член Національної спілки журналістів і Національної спілки письменників України. Автор 18 книг поезії та документальної історичної прози. Лауреат премії Фонду Воляників-Швабінських при Фундації Українського Вільного Університету в Нью-Йорку (2004) за книгу «Крехів: дороги земні і небесні» та премії ім. В’ячеслава Чорновола (Львів, 2007) у номінації «Журналістика та публіцистика» – «за низку передач у тематичній програмі «Дорога до Храму» на радіо «Незалежність» й «Воскресіння».


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"