Передплата друкованого видання на 2020 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Коли «німота» буває сильніша від найгучніших слів…

«Солодку Дарусю» мало читати: її треба обов’язково ще побачити, відчути, проникнутись тим болем і стражданням, який в трагізмі однієї української родини став важким хрестом для всієї України. Минулої суботи ходорівчани мали змогу «насолоджуватись» «Солодкою Дарусею» у виконанні акторів Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру імені Івана Франка.

Найкращі солодощі можуть перетворитись на гірку отруту, наймиліша людина – на ворога, любов – на прокляття. А німота буває сильніша від найгучніших слів…

Приголомшуюче одкровення в пісенній оздобі, при тріпочучому, мов серце, світлі каганця і неперевершена гра акторів. Це коротко про чудове дійство, яке подарували ходорівчанам і мешканцям Жидачівщини франківчани.

Виставу, що стала подією в театральному житті та примусила заговорити про себе всю театральну спільноту України, у Ходорові сприйняли як подарунок долі. Запросили театр до міста Олег Коцовський та Андрій Кіт.

Стоячи, аплодисментами та вигуками «браво», довго після закінчення вистави ходорівчани не хотіли відпускати зі сцени акторів. Режисер театру Ростислав Держипільський зачитав листа Марії Матіос до ходорівської громади, в якому авторка «Дарусі» високо оцінила гру акторів театру: Г. Баранкевич, Н. Левченко, О. Пасічняк, Т. Гірник, І. Захарчук, Р. Луцький, О. Гнатковський, А. Фелик, Є. Холодняк, К. Яцків. Ходорівчани повністю погоджувалися з такою оцінкою письменниці гучними і тривалими оплесками та квітами.

Після завершення вистави я поспілкувався з режисером театру, а разом з тим моїм одногрупником по Прикарпатському університету, добрим приятелем Ростиславом Держипільським.

- Ростиславе, скільки років ти вже очолюєш театр?

- П’ять років буде у квітні.

- Цей чудовий молодий колектив сформувався при тобі чи це надбання у спадок від попередників?

- Так склалася доля, що я викладав у нашому Прикарпатському університеті театральний курс. У 2008 році це був випускний курс. Саме ці випускники стали основою театру. Але тут є і кращі випускники наступних курсів. Тобто це молодіжне наше таке крило, вже сформоване при мені.

- У репертуарі театру, окрім творів Матіос, кого ще ставите?

- На сьогодні в нас в репертуарі є кращі зразки світової драматургії і української сучасної літератури, української класики, музичні вистави й казки. Серед відомих - «Наталка Полтавка», «Ніч перед Різдвом», «Маруся Чурай», «Кайдашева сім’я» і багато інших, зі світової класики – це Шекспір «Ромео і Джульєтта». Ми постійно чергуємо комедії, трагедії, музичні вистави.

- Саме «Солодка Даруся» зробила широкому колу театралів та глядачів відомим і театр, і тебе як режисера. Яке місце у твоєму творчому житті займає ця постановка?

- Насправді якось так склалося, що «Солодка Даруся» зіграла ключову роль в моєму житті. Це якийсь трамплін, тому що я власне сказав, що викладав в університеті. Там ми ставили роботи, курсові роботи. Але це фактично була моя перша автономна режисерська робота. І от власне вона отримала такий широкий розголос. Це був ризик великий, тому що було страшно. Мені багато хто казав, що це дуже важко поставити в театрі. Ніхто собі не уявляв. В кіно – це зрозуміло. І я казав своїм студентам, що це буде наш або найбільший успіх, або найбільший наш провал. Дякувати Богові, що вийшло, і ця вистава стала візитівкою нашого театру.

- «Заслуженого артиста України» отримав за «Дарусю»?

- Ні, я «заслуженого» отримав ще в 2007 році. «Солодка Даруся» стала переможцем на фестивалі прем’єр сезону, майже у всіх номінаціях перемогла, це і режисура, і стилістичне оформлення, і музичне.., і головні ролі жіночі, чоловічі й другого плану. Друга вистава «Нація» також стала найкращою в Херсоні на Міжнародному фестивалі «Мельпомена Таврії». «Нація» визнана кращою виставою на тернопільських театральних вечорах.

- Сьогодні ужитті і творчості тільки театр чи, можливо, є ще щось інше, скажімо, кіно?

- Поки що ні, мені вистачає театру.

- Банальне запитання про творчі плани.

- Планую приступити до постановки Чехова «Три сестри». Думаю, що до кінця травня ми поставимо цю виставу. В квітні закриваємося на такий локальний ремонт, а ж в жовтні відкриємось, тому будемо гастролювати більше. На цю виставу є експериментальне бачення, вона може бути і не на сцені, а на площадках, надворі.

- А як тобі ходорівський глядач?

- Щирий і не скупий на оплески. А це найбільша віддяка для нас, акторів.

Андрій Данилець.

Фото: Б. Бирича.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"