«Чорний Ворон» на жидачівській землі

Важко сказати, коли Василь Шкляр став більше популярним: коли отримав Шевченківську премію чи коли відмовився від того, щоб цю премію йому дала нинішня влада. Але не викликає сумнівів, що Шкляр - моральний авторитет і будитель української нації. Як колись розбуджував сплячий народ «Кобзар» Тараса Шевченка, так сьогодні будить його сурма повісті Василя Шкляра “Чорний Ворон. Залишенець”. І хоч у його житті було чимало премій та відзнак, улюблена премія самого письменника - «автор, чиїх книжок найбільше викрали з магазинів»…

 

Нещодавно Василь Шкляр перебував на Жидачівщині. Про роботу над новою книгою, про можливу політичну кар’єру, про українізацію, про натхнення, про плани на майбутнє можна було дізнатись на творчій зустрічі Василя Шкляра із шанувальниками його пера у приміщенні центральної районної бібліотеки.

 

І повіє огонь новий

З Холодного Яру.

(Тарас Шевченко).

У літературній вітальні зібралися учні шкіл, вчителі-словесники, бібліотекарі, представники влади та люди, котрим не байдужі українське слово, історія та сучасна українська література.

Відомого українського прозаїка подарувала світові щедра на таланти черкаська земля. Але вже чималий час письменник живе у Києві. Працював головним редактором книжкового видавництва, журналістом, був у різних «гарячих» точках (Чечня, Абхазія, Карабах). Автор більше десяти прозових книжок, серед яких найвідоміші: «Ключ» (1999), «Елементал» (2001), «Кров кажана» (2003). Володар цілої колекції престижних літературних премій. За роман «Ключ» — гран-прі конкурсу «Золотий Бабай», премії журналів «Сучасність» і «Олігарх», премія міжнародного конвенту фантастів «Спіраль століть», за роман «Елементал» — гран-прі конкурсу «Коронація слова» та ін. Лауреат Шевченкiвської премiї - найвищого визнання серед лiтераторiв України. Кожна нова книжка Шкляра стає подією в літературному житті країни, а сам Василь Шкляр є одним з найвідоміших і «містичних» сучасних письменників, його називають «батьком українського бестселера».

«У сучасній літературі так бракує таких творів, які б стали ідеологічною зброєю, здатною вплинути на хвору українську свідомість, такими творами тепер є твори В. Шкляра», – ось якими словами представила публіці відомого гостя О. Прокопів, вчитель-словесник гімназії ім. О.Партицького. Письменник висловив подяку за запрошення, захоплення жидачівською землею та її мешканцями. Говорив про проблеми сьогодення через призму літератури, про роль слова у в українській історії: «Завжди, коли ворог вибивав з наших рук шаблю, на захист тоді ставало слово.» Торкнувся і свого найвідомішого твору - "Залишенець. Чорний Ворон" - пригодницького історичного роману, в якому висвітлено одну з найдраматичніших сторінок нашої історії - повстанську боротьбу українців проти окупаційної влади у 1920-х роках. Книга написана на документальній основі про лицарів лісу, гайдамаків Холодного Яру. На їхньому бойовому чорному прапорі напис: «Воля України або смерть». Вони не вийшли з лісу навіть тоді, коли навкруги запанувала чужа влада і вже не було надії на визволення. Вони - залишенці - обрали собі смерть. За словами письменника, роман сприйняли «на ура» не тільки пересічні читачі, а й представники духовенства та свідки історичних подій 20-х років. Обговорювали не лише історичне підґрунтя роману, а й загальноукраїнські теми та болючі питання сьогодення нашої держави. Наразі ж письменник працює над новим романом про наймолодшу отаманшу України -16-річну Марусю Соколовську, а також пробує себе як сценарист.

Після виступу Василя Шкляра знайшлося багато охочих поставити йому запитання. Мешканці Жидачева цікавилися, як у майбутньому проходитиме процес екранізації «Чорного Ворона». Письменник зауважив, що зібрані кошти під час таких зустрічей лише частково покриють величезні витрати на екранізацію, тому слід сподіватися на підтримку меценатів та спонсорів. І хоче, щоб його роман екранізував український режисер. Та позаяк кіно в Україні в цілковитому занепаді, тому йому доводиться у пошуках режисера звертатися за допомогою за кордон. Цікавило читачів, чи буде продовження "Чорного Ворона".

– Ні, не буде. Це точно. Розумієте, я не пишу серіалів. І персонажі в мене не переходять, – відповів письменник.

Із залу прозвучала пропозиція, щоб письменник написав роман про героїчні подвиги УПА. На що прозаїк висловив думку, що велика енергетика закладена в мові того регіону, який описується у будь-якому творі. Тому про УПА найкраще написав би галичанин, який на генному рівні відчуває мовні особливості місцевості, у якій проживає.

До Жидачева Василь Шкляр приїхав із своєю дружиною Валентиною першою читачкою та критиком його творів.

Похвальне слово про творчість письменника виголосили голова районної ради І.Кос, заступник голови РДА О. Кизима, директор гімназії ім. О. Партицького В. Благий та ще багато захоплених творами Шкляра особистостей. Учні та вчителі шкіл Жидачівщини читали власні вірші, присвячені митцю.

Насамкінець Василь Шкляр на згадку про візит на Жидачівщину у подарунок отримав книгу про Степана Бандеру та дитячу збірку поезій «Поетичні намистинки Жидачівщини», презентація якої також відбувалась у літературній вітальні.

Закінчилася зустріч традиційно: навколо пана Василя скупчився величезний натовп поціновувачів його творчості, щоб отримати автограф на пам’ять. Письменник залишив Жидачів, побажавши присутнім наснаги у боротьбі за Україну.

Літературне свято допомогли організувати заслужений діяч культури, голова Асоціації видавців Львівщини Михайло Ватуляк, організатор багатьох толок,, Юрій Антонюк, вчитель-словесник Ольга Прокопів, Галина Дереш, працівники Жидачівської центральної бібліотечної системи.

Марія Татчин.

Надрукувати