Передплата друкованого видання на 2020 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Василь Заставний «Шершень» - автор музики до пісні «Лента за лентою»

Без сумніву, найпопулярнішою повстанською піснею була і залишається «Лента за лентою». З нею на устах йшли до бою відділи УПА, її співали у часи національного відродження кінця 1980-початку 1990-х років та Помаранчевої революції, її люблять і радо виконують зараз.

Автор слів – Микола Сорокаліта («Лютий»), родом зі с. Вибранівки Жидачівського району Львівської області, дожив до Незалежності України і помер 30 вересня 1995 р. у райцентрі Миколаїв на Львівщині. З його розповіді відома історія виникнення пісні, зокрема й про те, що мелодію до тексту підібрав кущовий провідник Василь Заставний («Шершень»). Щоправда, на цьому загальновідома інформація про автора музики «Лента за лентою» і закінчується. А, наприклад, у книзі пам’яті Жидачівського району інформація про В. Заставного не тільки скупа, але переважно й помилкова (неправильно подані рік і місце народження, функції у підпіллі ОУН, не згадано псевдонім та причетність до легендарної пісні).

 

Василь Миколайович Заставний народився 1907 р. у с. Чижичах (тепер Жидачівський район Львівської області). До Організації Українських Націоналістів вступив у 1930-х роках. З приходом радянської влади у 1944 р. став кущовим провідником ОУН, керуючи підпільною роботою на території кількох сіл у західній частині тодішнього Новострілищанського району. Саме тоді підлеглий йому самооборонний кущовий відділ та боївка служби безпеки, якою командував М. Сорокаліта, провели бій з енкаведистами, який надихнув до написання пісні. На постою в лісі біля с. Дев’ятник (Жидачівський р-н) М. Сорокаліта написав текст, до якого В. Заставний підібрав мелодію.

Через Новострілищанський район переходило багато зв’язківців підпілля, а неподалік базувався крайовий провід ОУН, а тому пісня дуже швидко стала популярною. Одним із перших випадків її виконання зафіксовано 28 квітня 1945 р. в бою біля с. Радванці Радехівського району Львівської області, коли кулеметник Антін Шарко-«Гірка» та його амуніційний Володимир Башко-«Цимбрина» під час ворожих атак почали співати. Слова підхопили інші повстанці й відбили ворога, а відтак успішно прорвалися з оточення. Згодом «Гірка» за героїчну поставу в цьому бою, зокрема і за підняття бойового духу піснею «Лента за лентою», а також за інші вчинки був нагороджений Срібним Хрестом бойової заслуги 2 кл. (про це докладніше: Літопис УПА. Нова серія. – Т. 12. – С. 267, 319-313, 340-344, 355-360, 398; Т. 13. – С. 627).

Слова і музика пісні були дещо змінені в процесі її побутування. Оригінальний їх варіант до нашого часу не зберігся. У записнику невідомого повстанця з Городоччини у грудні 1945 р. зафіксовано такий текст:

Вже вечір вечоріє, в повстанців серце б’є,

Набоїв до ленти успішно подає.

Приспів:

О лента за лентою набої подавай.

Український повстане, в бою не відступай. (2)

В марші цілу нічку на ранній зорі

Начались кріваві завзяті бої.

Приспів.

А ворог атакує і б’ється що сил,

Юнак-кулеметчик успішно косить.

Приспів.

Як сонце сходило, завзятий юнак

Упав він ранений, упав він навзнак.

Приспів.

До нього санітарка і поміч дає,

В обличчя ся вдивляє, його пізнає.

Приспів.

А ворог атакує, пекольний момент,

Вже грає наново затихлий кулемет.

Приспів.

Він зір свій звертає, пече в грудях рана,

А біля кулемета дівчина кохана.

Приспів.

Вперід йдуть повстанці, ранений юнак

Лежить непритомний, лежить він навзнак.

Приспів.

Лише санітарка, схилившись без втоми,

Пестить і цілує обличчя знайоме.

Приспів.

Вперід йдуть повстанці, як сонце сходило,

Повстанські прапори поле бою вкрили.

Приспів.

У 1946 р. В. Заставний-«Шершень» коротко працював на посту районного референта Служби безпеки, а відтак був переведений на пост організаційного референта районного проводу ОУН Новострілищанщини. При цьому також виконував обов’язки референта пропаганди. Відзначався працьовитістю і активністю в праці, отримав військовий ступінь старшого вістуна УПА. З того часу залишився його опис: “Середнього зросту, міцної статури, волосся чорне, обличчя видовжене, овальне”.

Крім цього, «Шершень» виконував обов’язки кур’єра на лінії зв’язку крайового проводу ОУН Львівського краю. Власне, під час повернення з Рогатинщини крайового референта СБ Євгена Пришляка-«Яреми» він з двома охоронцями та зв’язковим потрапив на засідку в лісі біля хутора Генрихівка с. Старі Стрілища (Жидачівський р-н). Це сталося 8 травня близько 24 год. Повстанцям вдалося неушкодженими відступити, проте зв’язковий, який йшов дещо попереду, був поранений і потрапив до рук МГБ. Йому надали медичну допомогу, після чого вдалося отримати інформацію, що група прямувала до наступного пункту зв’язку біля с. Кологори (Жидачівський р-н), де 10 травня о 1 год. ночі призначено зустріч.

Оперативники негайно влаштували там засідку. В неї потрапив близько 3 год. В. Заставний-«Шершень». При спробі затримання живим він відкрив сильний вогонь з автомата і в перестрілці загинув. У вбитого вилучено автомат і пістолет “Маузер”.

Посмертно керівництво Рогатинської округи ОУН представило В. Заставного до нагородження Бронзовим Хрестом Заслуги УПА. Цю нагороду йому надано наказом Головного військового штабу УПА ч. 2/50 від 30.07.1950 р. за підписом головного командира Василя Кука-«Коваля».

Якщо комусь відомі подробиці життя та діяльності Василя Заставного, його бойових побратимів, діяльності ОУН і УПА на Львівщині, просимо писати на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. або на адресу редакції.

Володимир Мороз.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"