Передплата друкованого видання на 2020 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Легенди Золочівського та Підгорецького замків

Подорожі завжди були і залишаються мрією багатьох людей. Дуже цікаво послухати тих, хто із захопленням розповідає, що побував «і там, і там…». Однак більшість із нас, на жаль, лише слухає інших, але не подорожує сам. І, на наш погляд, на це є три причини: гроші, час і лінь. А ще, напевно, будні, що засмоктують людину з головою…

 

Якраз власне, щоб скрасити будні хоча б невеликій кількості людей, виникла ідея організувати цікаву поїздку. І викроївши час та мінімальні кошти, ми, працівники сільської ради, Будинку культури, бібліотеки, дитячого садочка, представники депутатського корпусу та сільської громадської організації «Відродження», вирушили замками Львівщини.

 

Звичайно, замки належать до одних із найулюбленіших об’єктів, які відвідують мандрівники чи туристи. І, на щастя, в Україні збереглося їх багато (більше ста), вистачить не на один рік подорожей. А нам у цей день вдалося відвідати лише два замки – Золочівський та Підгорецький, які разом з Олеським входять у екскурсійний маршрут «Золота підкова».

У м. Золочеві знаходиться музей-заповідник - відділ Львівської галереї мистецтв, пам'ятка історії і культури національного значення Золочівський замок. Перше, що вражає подорожнього, - надбрамна вежа, а зайшовши на територію замку, потрапляєш в іншу епоху. У дворі розміщено два палаци. Один із них - Великий палац, а навпроти виїзної вежі красується Китайський.. Власники замку, як і його вигляд, часто змінювалися, маєтності перепродувались із рук у руки, нові власники по-своєму його розбудовували. Завершив перебудову в 1634 році батько майбутнього польського короля Яна Собєського – Яків.

Екскурсія розпочалася із відвідання Китайського палацу, який збудували власники замку після того, як ознайомилися із східними культурами. У його п’яти експозиційних залах знаходяться більше 200 творів живопису, графіки, скульптури, предметів декоративно прикладного мистецтва, а також археологічні експонати, які представляють мистецтво Єгипту, Китаю, Японії, Індії, Індонезії, Туреччини, Персії. Музей у Китайському палаці називають Музеєм Східних культур.

Далі ми відвідали Великий палац. У процесі реставрації відтворено розміщення кімнат, потаємний хід і комини, печі, каміни, частково підлоги. Надзвичайно зацікавила всіх, як побудована системи обігріву такого великого приміщення. Зацікавив замок ще й тим, що тут була перша система каналізації, яка збереглася до наших днів. У жодному палаці світу того періоду (початок XVIII ст.) не існувало внутрішніх туалетів, а тут їх віднайдено аж шість.

На першому поверсі Великого палацу в експозиційних залах представлено історію замку, час, коли його мури правили за тюрму, період реставрації, регіон Золочева. Також тут розміщені палацова капличка Благовіщення, виставковий зал, зали ХVІІ і ХVІІІ століття . На другому поверсі є відділ «Інтер'єри періоду історизму». Захоплення викликає велич тронного залу. У Великому палаці виставлено більше 550 експонатів (живопис, меблі, зброя, порцеляна, скульптура, килими, мисливські трофеї та інше).

Одним із найцікавіших експонатів у Золочівському замку є камені із зашифрованими написами, датовані кінцем ХІV — початком ХV століття. Вони поки що не розшифровані. Камені привезли у 2000 році з околиці Золочева — села Новосілки. Припускають, що написи зроблені тамплієрами, яким також міг належати замок, руїни якого збереглися в околицях Новосілок. На особливу увагу заслуговує садово-парковий комплекс замку.

На невеликій віддалі, але вже у Бродівському районі, знаходиться Підгорецький замок. Він вразив нас ще здалеку своїми надзвичайними архітектурними формами. Але, підійшовши ближче, зразу стає зрозумілим, що, на жаль, палац потребує суттєвої реставрації, бо знаходиться в далеко не найкращому стані. Для відвідувачів він закритий (крім тераси на другому поверсі та підземелля). Замок побудований на височині і поєднує в собі палац із бастіонними укріпленнями. Свого часу він вважався одним із кращих палацово-замкових комплексів Європи. Замок належав відомим польським родинам, і колись приголомшував пишністю залів. У ньому часто відбувалися помпезні прийоми, торжества і військові паради. Але все це залишилося у минулому…

З приходом радянської влади до Галичини в 1940 році в Підгорецькому замку створено було державний музей, колекції якого під час окупації розграбували. У післявоєнний час роботу музею відновили, але незабаром знову закрили. Замок передали Міністерству охорони здоров'я, після чого в ньому відкрили лікарню. У свій час тут знімали фільм про трьох мушкетерів. Але, незважаючи на занепад, палац захоплює своєю красою і величчю, приваблюючи багатьох туристів.

Із тераси відкривається надзвичайно красивий краєвид околиць. А в підземеллі - і його глибина, і стіни та підлога з масивного каменю. В одному із залів знаходяться експонати, які розповідають про заняття колишніх власників замку алхімією.

І, звичайно, було б дивно, якби у такій старовинній будівлі та й не блукали примари. Має свою легенду і Підгорецький замок. Вона оповідає про те, що у стінах підземелля замку живцем замуровано прекрасну дівчину. З того часу блукає замком «привид білої пані». Звичайно, це лише легенда, але під час проведення в підземеллі зйомок телешоу «Битва екстрасенсів» його учасники підтвердили існування привида. Відчуття й справді не з найкращих, коли ближче підходиш до тієї «дівчини», яка самотньо стоїть у темній кімнаті, вбрана в довгу білу сукню. Освітлювальні спецефекти створюють моторошну атмосферу. Проте найсміливіші з нас навіть сфотографувалася з «білою панею»…

Навпроти замкової брами палацу стоїть високий (30 м) костел Воздвиження. Ця споруда має чотирнадцять колон. Її вінчають вісім скульптурних фігур святих, виконаних з білого каменю.

На велику увагу в Підгірцях заслуговує Благовіщенський монастир Чину Святого Василія Великого. Він є одним із добре відомих в Україні та за її межами осередків чернецтва в Україні. Сьогодні у ньому постійно проживає 30 монахів... Доля цієї давньої чернечої обителі пов’язана із старовинним містом Пліснеськ, яке згадується у давніх літописах. Побудували її в 1706-1750 рр. на місці староруського монастиря, зруйнованого в 1241 році татаро-монголами. Монастир розташований у глибокій затишній лощині, порослій густим лісом, і складається з трьох частин: церкви, будинку келій і дзвіниці. Монастир відвідують тисячі віруючих. Оригінальною мистецькою пам'яткою храму є іконостас, в якому майстерно поєднано об'ємну скульптуру із 12 апостолів. Не можна не звернути увагу на ще одну унікальну пам'ятку - сонячний годинник. Він добре показує час, правда, з годиною різниці, як було ще за Польщі. Таких старих сонячних годинників залишилося дуже мало…

Дуже цікаво поспілкувавшись з настоятелем монастиря, помолившись у святій тиші, ми покидали це місце, забираючи з собою частинку тепла, яку дарує всім Підгорецька ікона Матері Божої.

Можна ще багато цікавого оповідати, але краще знайти час, побороти лінь, а грошей потрібно зовсім небагато (вхідний білет 4-6 гривні, вартість екскурсії на групу 50 грн і транспортні витрати), і побачити все на власні очі. Мандрівка завершилась, але залишилися цікаві фотографії та відеофільм. Повернулися додому пізно ввечері втомлені, проте сповнені новими враженнями. І вже мріємо про наступну подорож.

Олег та Марія Гавінські.

Фото: Івана Солтана.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"