Передплата друкованого видання на 2020 рік

Індекс видання: 30496

Часопис "НОВИЙ ЧАС"

Тематика: Громадсько-політичні та літературно-художні видання

Мінімальний строк передплати: 1 міс.

Передплатити

Голешів. В історії, культурі та людських долях

Дві події, які залишаться назавжди в історії села Голешева, відбулися цієї неділі. Перша – у церкві св. Антонія Печерського освятили чотири великі настінні образи, а друга - презентували книгу про село «Голешів в історії, культурі та людських долях».

Голешів. Поблизу русла славетної річки Дністер, у масиві етнографічного Опілля розкинулось село, перші згадки про яке зафіксовано у друкованих джерелах середини XV століття 1419 року.

Таких невеличких сіл є чимало на нашій Україні. Водночас важко знайти ще таке подібне, яке б дало Україні стількох талановитих і відомих людей, які своєю працею досягнули значних вершин у науці, мистецтві, історії, культурі і сьогодні гідно ототожнюють ці досягнення з своєю батьківщиною – Голешевом. Чого лише варті такі прізвища як Григорій Музичка, Андрій Луців, Євгенія Бохенська, родини Романовичів, Яцівих, Комарницьких, Басарабів, Левенців, Паздерських і багатьох інших знаних людей.

Цієї неділі на церковне свято Всіх Святих від старого до малого поспішали голешівці до своєї церкви св. Антонія Печерського, яка відома ще з 1515 року. Вона має дуже цікаву історію. Нинішня голешівська церква - перша церква, споруджена у районі за часів Незалежності. Щоб отримати дозвіл на будівництво, представники голешівської громади оббивали пороги Львова, Києва, навіть Москви. Дарма. Аж у 1989 році такий дозвіл на «реконструкцію» старої церкви було отримано.

«Райським» співом у виконанні хлопців з «Дударика», яких голешівці запросили в гості, наповнились стіни храму. Отець Василь Гриньків відправив Службу Божу і панахиду за загиблими героями на сході України. А потім звернувся з подякою до всіх, хто спричинився до цих важливих для громади села і історії подій. А дякувати було кому.

Ще під час виборів депутат Верховної Ради Олег Канівець пообіцяв голешівцям допомогти з придбанням великих образів до церкви. І виконав цю обіцянку. Проте не менше вразила депутата і презентація книги про село. Над історико-краєзнавчим нарисом, спогадами працювали довгих 8 років. Залучили навіть Інститут народознавства АНУ. Видання знайомить з історією та багатими культурними традиціями мешканців Голешева. Автори статей розкривають різні наукові аспекти історії і сучасності села, звертають увагу на унікальні культурні феномени, що пов'язані з Голешевом, окрему увагу приділяючи знаним родинам та особистостям. У книзі вперше оприлюднюються деякі історичні факти, які раніше не були доступними, а також наводяться дані, що дають можливість розкрити колоритність тих чи інших культурно-мистецьких артефактів. З цією метою в околицях Голешева була проведена археологічна експедиція, результати якої враховано при написанні однієї зі статей. Важливою складовою видання є спогади старших мешканців про ті чи інші обставини життя в селі, про суто місцеві звичаї та обряди. Текстову частину супроводжує великий масив ілюстративного матеріалу, переважна більшість якого публікується вперше. Видання розраховане як для фахівців-істориків і краєзнавців, так і для всіх, хто цікавиться проблематикою національної пам'яті в її різних соціокультурних та морально-етичних проявах.

Науковий редактор видання - академік НАН України, доктор історичних наук, професор Степан ПАВЛЮК. Упорядники - Федір РОМАНОВИЧ та кандидат мистецтвознавства, заслужений працівник культури України Роман ЯЦІВ.

- Задум написати книжку про рідне село виник у мене давно, - розповідає Федір Романович. - Процес написання розтягнувся на роки. Робота в архівах, залучення науковців, дослідження археологів, опитування старожилів, обробка напрацьованого матеріалу — на все це потрібен час та (як це не банально) кошти.

Мені пощастило зустріти внука нашого священика І. Яціва — Романа Яціва, професора Львівської національної Академії мистецтв, а вже через нього доля звела зі знаними фахівцями в галузі етнології — Ярославом Тарасом, доктором історичних наук, археології — Василем Оприском, кандидатом історичних наук, географії — Олегом Шаблієм, доктором географічних наук, професором Львівського національного університету ім. І. Франка, у якого свого часу я, навчаючись на економічному факультеті, слухав ґрунтовні лекції. На цій стадії вони й склали авторський колектив видання «Голешів в історії, культурі та людських долях». Вже дещо пізніше долучились до випуску книги географ, голова Громадської організації «Опілля» Василь Лаба, журналіст Володимир Пальцун, науковці — доктор філологічних наук, професор Михайло Худаш, доктор мистецтвознавства, професор Раїса Захарчук-Чугай, доктор мистецтвознавства, професор, член-кореспондент Національної академії мистецтв України Галина Стельмащук, народознавець Стефанія Гвоздевич, уродженка села Анастасія Комарницька-Басараб.

Я вірю, що ще будуть молоді талановиті голешівці, які доповнять і поширять відомості про с. Голешів.

Біля пам’ятника великому Кобзарю роботи скульптора Романа Романовича до громади села слово мали сільський голова Галина Юхман, Федір Романович, Олег Канівець, Роман Яців, Ярослав Тарас, Василь Лаба, Анастасія Комарницька-Басараб.

І на завершення імпрези неперевершений «Дударик» у якому, до речі, співає син Федора Романовича Іван, виконав невмирущі Шевченкові слова, скорботне «Пливе кача…» та утверджуюче і актуальне сьогодні Франкове «Не пора, не пора, не пора москалеві ляхові служить…».

Андрій Данилець.


Надрукувати  

Відео

Презентація нового роману Роксолани Сьоми "Світи суміжні"

Виставка народного одягу Жидачівщини

Виставка "Жидачівщина в полум’ї революції та російсько-української війни"