Видатні постаті філії товариства “Просвіта” на Жидачівщині

До 115-річчя заснування

Історія кожного товариства – це передовсім історія видатних його діячів, які сприяли становленню чи визначенню напрямів діяльності товариства. Невіддільна від біографій активних учасників просвітницького руху й історія “Просвіти”. Щоправда, на підставі вивчення діяльності товариства важко скласти повну уяву про життєвий шлях того чи іншого його діяча. І тим важче це зробити, чим нижчий структурний осередок товариства.

Стосовно “Просвіти” – не складає труднощів ознайомитися із біографічними даними осіб, які були головами товариства, членами Головного відділу. Однак куди важче зібрати дані життєпису активних діячів філій та читалень “Просвіти”, адже часто-густо єдиним джерелом тут можуть стати лише спогади рідних чи знайомих, яких в більшості вже немає в живих. Якщо ж і вдається знайти потенційних носіїв спогадів, то не завжди вони супроводжуються фактами чи ілюстративним матеріалом.

Дані про видатних діячів філії “Просвіти” на Жидачівщині, представлені у цьому дослідженні, далеко не претендують на вичерпність, як і не претендує на вичерпність сам перелік діячів. Однак з нарису історії філії не вдалося дізнатися більше про них, крім зазначення посади у філії (голова, секретар, член відділу) й окремих даних із діяльності. Тому мною було опрацьовано енциклопедії, проведено пошук в Інтернеті. Але і там матеріалу виявилося обмаль. У результаті опрацювання усіх доступних, але не всіх наявних джерел інформації, вдалося зібрати короткі біографічні нариси про видатних просвітян Жидачівщини. Виняток складає нарис про Михайла Юрківа, який базується на спогадах його дочки і внучки, тому і є більшим за обсягом.

Впадає в око той факт, що люди, про яких нині мало хто знає в районі, свого часу були відомими далеко за межами повіту, як, наприклад, учитель і громадський діяч Іван Білинський, активний учасник молочарського кооперативного руху в Галичині о. Северин Борачок, ад’ютант генерала М. Тарнавського, відомий в колах міжвоєнної галицької інтелігенції Михайло Юрків, знаний і шанований особисто Митрополитом Андрієм Шептицьким о. Омелян Левицький, некролог з приводу смерті якого надруковано в авторитетному часописі “Діло”. Отож для ознайомлення невеликий перелік відомих жидачівських просвітян в алфавітному порядку.

Білинський Іван (1863 – 1934)

Народний учитель з Тейсарова, громадсько-освітній діяч, член Української національно-демократичної партії, ініціатор національного відродження на Жидачівщині. У період ЗУНР у 1918-1919 рр. був повітовим комісаром Жидачева. Один із засновників і активних діячів Жидачівської філії “Просвіти”. У 1905 -1914 рр. обирався до керівництва філії. Ініціатор відновлення діяльності “Просвіти” в повіті після Першої світової війни, у 1922-1923 рр. – голова філії.

о. Борачок Северин (1859-1923)

Греко-католицький священник села Яйківці (тепер — Антонівка), громадський діяч, організатор кооперативного руху на Стрийщині і Жидачівщині, один із засновників різних економічних товариств. У 1904 році спільно з о. Остапом Нижанківським із с. Завадів заснував першу кооперативну молочарню.

Був особисто знайомий з І. Франком. Каменяр неодноразово бував у домі о. Борачка в Яйківцях. Член-засновник і активний діяч Жидачівської філії “Просвіти”.

о. Ганицький Володимир

Священник села Новошино, активний діяч Української національно-демократичної партії, яка у 1903 р. почала підтримувати практику селян. У 1904 р. був делегований УНДП до Німеччини для вивчення умов праці галицьких селян, які перебували там на тимчасових заробітках.

Очолював ініціативний комітет по заснуванню філії “Просвіти” в Жидачеві.

о. Головкевич Іван

Народився 7 жовтня 1868 року на Долинщині нині Івано-Франківської області. Закінчив у 1893 році богословський факультет Львівського університету. Рукоположений в сан священника кардиналом Сильвестром Сембратовичем. Здійснював душпастирську діяльність на Калущині, Стрийщині, з 1904 р. – священник с. Тейсарів Жидачівського повіту.

Один із засновників і активних діячів Жидачівської філії “Просвіти”. У 1905 -1914 рр. обирався до керівництва філії. Очолював Боже-ственну Літургію 8 вересня 1905 р. під час урочистостей з нагоди відкриття філії “Просвіти” в Жидачеві.

о. Левицький Омелян (1850 – 1.1.1914)

Священник с. Іванівці біля Жидачева, один із членів-засновників і найактивніших громадських діячів Жидачівської філії “Просвіти”, її голова у 1905-1913 роках. За віддану душпастирську діяльність призначений Митрополитом Андреєм Шептицьким у 1911 р. радником митрополичої консисторії.

У некролозі в часописі “Діло” за 2 січня 1914 року охарактеризований як “один з найдіяльніших українських священників-патріотів… лагідної, тихої і милої вдачі, людяний, ввічливий, скорий до помочі і громадського діла”.

Петрицький Михайло (1865-1921)

Редактор, видавець, державний і громадський діяч. Народився 1865 року в Копичинцях. З 1902 по 1904 рік працював редактором часопису «Гайдамаки» у Львові. Займаючись видавничою діяльністю, видав ряд українських книг. Близький до представників «Молодої Музи», до якої належали Богдан Лепкий, Петро Карманський, Василь Пачовський. Посол до Австрійського сейму. У 1918 році – депутат до Української Національної Ради ЗУНР у Станіславові.

У 1911 році брав активну участь у відзначенні 50-річчя із дня смерті Т. Г. Шевченка в Гусятині. З переходом уряду ЗУНР за лінію Збруча М. Петрицький теж подається за Збруч. Заарештований і вивезений більшовиками до Харкова, де в лютому 1921 року закатований у в’язниці «Холодна гора».

Один із членів-засновників Жидачівської філії товариства “Просвіта”, виступав на її установчих зборах.

о. Скоробагатий Іван

Народився 21 червня 1884 р. в сім’ї священника в с. Завадці Калуського району Івано-Франківської області. Закінчив богословський факультет Львівського університету. Висвячений Митрополитом Андреєм Шептицьким у 1903 році.

У 1904-1914 рр. священник у Жидачеві, потім у с. Довголука на Стрийщині, з 1918 р. - у с. Вільхівці.

Активний діяч Жидачівської філії “Просвіти”, голова читальні товариства в Жидачеві.

о. Чехут Павло

Народився в 1875 р. на Бродівщині. У 1902 р. закінчив богословський факультет Віденського університету. Висвячений 28 червня 1903 р. Митрополитом Андреєм Шептицьким.

З 1921 р. священник в с. Іванівці, голова місцевої читальні “Просвіти”, активний діяч філії товариства в повіті.

Юрків Михайло (21.10.1887 – 1940?)

Народився в с. Діброва Рогатинського району Івано-Франківської області в багатодітній селянській сім’ї. З дитинства вирізнявся непересічними розумовими здібностями. Єдиний з семи дітей здобув освіту. Закінчив академічну гімназію у Львові, юридичний факультет Львівського університету. Здобув ступінь доктора права.

Під час Першої світової війни служив в австрійській армії. Сотник Української Галицької Армії. Супроводжував генерала Мирона Тарнавського як його ад’ютант у польський полон.

Після звільнення з полону проходив адвокатську практику в Рогатині, Ходорові. У 1922 р. одружився з дочкою греко-католицького священника Ганною Андруховою.

У 1930 р. переїхав до Жидачева, де в приміщенні Народного дому відкрив адвокатську канцелярію.

26 вересня 1939 р. заарештований НКВС, до 19 березня 1940 р. утримувався в тюрмі в Жидачеві, згодом перевезений до Стрия. Подальша доля невідома.

Голова Жидачівської філії товариства “Просвіта” у 1930-1939 рр., голова наглядової ради осередку товариства “Маслосоюз”. Організатор просвітнього життя в повіті в останнє міжвоєнне десятиліття.

Роки керівництва Михайла Юрківа філією “Просвіти” стали найкращими і найдіяльнішими в її історії.

Помешкання Михайла Юрківа стало місцем зустрічей місцевої інтелігенції. Гостювали у ньому відомі галицькі політичні і культурні діячі. Зокрема на запрошення Михайла Юрківа в Жидачів приїжджав директор театру імені І. Тобілевича, відомий в Галичині актор, режисер театральний діяч Йосип Стадник (1876 – 1954) з дружиною Софією.

Народний часопис Жидачівщини "Новий Час"

81700, Львівська обл., Жидачівський район, місто Жидачів, ВУЛИЦЯ ЧАЙКОВСЬКОГО, будинок 1

Тел./факс: 032-393-14-01,

068-506-23-83

Відділ реклами: 093-240-40-56

E-mail: info@newtime.lviv.ua

Головний редактор: Андрій Данилець

Редакційна колегія: А. Данилець, О. Франків

Завідувач відділу: Оксана Франків

Відповідальний секретар: Іван Кофлик

Оглядач: Марія Татчин