Коли народ не має голосу, це відчувається навіть тоді, коли співають гімн.
Влада Організовуючись в громаду – потрібно розраховувати тільки на власні сили
Організовуючись в громаду – потрібно розраховувати тільки на власні сили PDF Друк

27 грудня 2018 року у Жидачівській міській раді відбувся «круглий стіл» на тему: «Стратегія розвитку міста Жидачева з врахуванням перспективи створення об’єднаної територіальної громади». Попри те, що питання вже обговорюється кілька років і фактично Жидачів мав непогані стартові умови, коли стартувала децентралізація, до сьогодні далі розмов не пішло. Нині для всіх зрозуміло, що альтернативи децентралізації і створення громад немає, але те, як іде цей процес, і наслідки економічної діяльності громад сьогодні залишають за собою багато питань.

Напередодні нового року ми зустрілися із міським головою Володимиром Левком. Тема розмови стосувалася завершення року і фактично хотілося почути від міського голови Жидачева, що з того, що зроблено у 2018-му, мер вважає знаковим для міста. Проте, розмова з міським головою виявилася значно довшою і про багато що.

– Отже, Володимире Семеновичу, якщо підбивати традиційні підсумки року, які п’ять зроблених справ у місті Ви б визначили у 2018-му?

– У цілому роком, що минув, я задоволений. Ті плани, які ми накреслили, те, що ми передбачали зробити, практично виконали. Є, безперечно, упущення, щось зробилося не так, як хотілося б, можливо, треба було краще працювати, але в цілому я задоволений.

Звичайно, мешканці Жидачева, як і здебільшого будь-якого іншого міста, оцінюють результати по тому, що бачать, що торкнулося їх особисто, бо є речі, які робляться, займають багато часу, коштів, ресурсів, але видимий результат буде лише з часом, а інколи його кожен навіть може не побачити. Тому, якщо вести мову про стратегічні напрямки розвитку міста, то ми по них йдемо, і люди це відчувають, бо кожного року є поступ вперед. Поступ серйозний.

Перше – ми продовжили роботу щодо каналізування міста і недавно, перед новим роком, здали в експлуатацію каналізаційну систему цілого мікрорайону «Прибережний». 170 житлових будинків отримали змогу підключитися до каналізаційної мережі. Стоки від їхніх будинків дотепер текли прямо у нашу річку Стрий, що відбивалося на екології міста.

З введенням «Прибережного» ми наближаємося до завершення каналізування всього міста. У 2019 році вже передбачено кошти на каналізування мікрорайону «За переїздом».

– А якщо говорити про гроші, яка сума коштів пішла на цей проект?

– Це був пусковий об’єкт, і роботи завершувалися. Ми почали їх у попередні роки, причому через систему «Прозоро» до нас прийшли «шахраї», які виграли тендер, але роботи не виконали, і від них довелося відмовлятися. Тому дещо затягнулася здача об’єкта. Ми вклали там біля двох мільйонів гривень у минулому році, і за ці гроші зроблено біля 2,5 кілометра каналізаційних вуличних мереж, а також введено в експлуатацію каналізаційно-насосну станцію.

– Якщо брати по значимості того, що зроблено, після каналізації, що другим Ви б визначили?

– Друге може стати першим: ми приступили до стратегічно важливого в місті питання – якості питної води. Зараз один проект по виносу основних водоводів за межі Жидачівського паперового комбінату фактично завершено. А це 4 кілометри трубопроводів. Вкладено 6, 3 млн. гривень.

Повністю вирішено питання з другим проектом на 2 млн. 360 тис., які закладено в бюджеті на 2019 рік, і вже проведено тендерні процедури. Тільки погодні умови дозволять, роботи продовжимо, і в першому півріччі однозначно до основних водогонів міста вода піде по чистих трубах. Крім того, продовжимо роботи по заміні магістральних вуличних водогонів, частину з яких ми вже поміняли. Залишилося небагато.

На третє місце я б поставив з того, що зроблено у 2018 році, – продовження роботи по розбудові інфраструктури. Ми фактично біля 7 мільйонів гривень вклали в дороги, тротуари, прибудинкові території. Це відчули мешканці вулиць Грушевського, Княжого броду, Мазепи, Вокзальна та ін..

Що ще я би визначив – проведено роботи по реконструкції центрального дитячого майданчика. Ми його обладнали новими спорудами, освітили і відкрили до Дня міста. По грошах це близько 200 тис. грн. Паралельно цей сквер перетворюємо у зону культурного відпочинку і дозвілля. Ми реконструювали літню сцену, і там будуть заходи у весняно-літній і зимовий періоди. Якщо ви проходилися цим сквером, то бачили і ялинку, і ілюмінацію, це все зроблено і виглядає дуже красиво й привабливо.

П’ятим, якщо вже так рахувати, я б визначив підтримку медицини. Уже другий рік поспіль з нашого бюджету виділяємо певну суму коштів для придбання апаратури для ЦРЛ. Цього року ми виділили субвенцію 740 тисяч грн, за яку було придбано фіброгастроскоп – 592 тис. грн, надали допомогу сімейним лікарям, які обслуговують мешканців міста, – 45 тис. грн, за які закуплено для лікарів комп’ютерне обладнання. Для чого ми це робимо? Я хочу, щоб наші мешканці, які уклали угоди, відчули, що ситуація щодо послуг у первинній ланці надання меддопомоги змінилася якісно на краще. Більше того, враховуючи недостатнє забезпечення медицини, ми вирішили надати субвенцію медикам для виготовлення проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт основних приміщень лікарні – терапевтичного і неврологічного відділів, бо вони при будь-якій реформі будуть надавати послуги з лікування наших хворих. На це ми виділили 110 тис. грн. А далі давайте, шановні медики, проекти, програми, а ми будемо шукати фінансування. Бо на щось інше сьогодні можна сподіватися лише після створення громади.

– Володимире Семеновичу, давайте поговоримо про рік, який нас чекає, і саме про створення громад. Чи буде в 2019 році ініційовано створення Жидачівської громади. Як Ви її бачите?

– У Жидачівську громаду об’єднаються навколишні населені пункти у складі сільських рад: Вільхівці, Зарічне, Бережниця, Млиниська і Жидачів. Так як це передбачено перспективним планом.

– Це станеться у 2019 році?

– Я не бачу такої перспективи і думаю, що створення такої громади у цьому році є нереальним, виходячи з наступного: якщо цю процедуру задіяти, то це може бути кінець 2019 року. Вибори у місцеві ради і громади по всій Україні, незалежно від того, де створена і коли створена громада, – жовтень 2020. Для чого протягом року проводити двоє виборів? Який це дасть результат? Сьогодні треба говорити про інше: підійшов той момент, коли на рівні держави мають бути внесені зміни в Закон про добровільне об’єднання громад. Практика цих років показала, що альтернативи децентралізації немає. Всі місцеві питання мають вирішуватися на місцях. Як би не нарікали, що всі ресурси передані, як би не бідкалися, що на громади покладають функції, які не забезпечуються фінансовими ресурсами, – треба негайно ці речі робити. Має бути розрахунок на фінансову спроможність. І у 2020 році ця процедура має бути завершена.

– Але попереду нас чекають вибори і президентські, і до Верховної Ради. Політики не переграють це питання?

– Принаймні всі ключові кандидати і політичні сили заявляють, що буде саме так і ніхто не зверне з цієї дороги. З боку нас буде проведена вся робота, щоб така громада була створена у 2020 році.

– У нас у перспективі мають створитися дві громади – Жидачівська і Журавнівська. На Вашу думку, чи можливий варіант, виходячи з розрахунків спроможності громад, коли ці дві громади об’єднаються в одну велику? Чому про це кажу, бо такі ідеї мали місце у розмовах.

– Справді, таке питання порушувалося. У мене була розмова на цю тему з людьми, які проживають на Журавнівщині і до думки яких прислуховується значна частина мешканців тієї території. Моя думка з цього приводу така: на даному етапі створювати єдину громаду жидачівсько-журавнівську недоцільно. М’яко кажучи – поспішно. Я підходжу до цих речей тільки на базі розрахунків, моніторю ситуацію, дивлюся на динаміку, яка є в громадах не лише нашого району, а й Львівщини. Така громада має взяти на себе відповідальність за колишні два райони – Жидачівський і Журавнівський. Це дуже специфічні території, і сьогодні, особливо на Журавнівщині, накопичилося стільки невирішених проблем, що брати відповідальність за це може тільки людина, яка не володіє ситуацією. Проте, на перспективу про це можна вести мову, бо ви бачите, після кількох років самоврядування досвід показує, що невеличким громадам набагато важче бути самодостатніми.

– На Вашу думку, чи має велике значення, скільки людей проживає в об’єднаній громаді. Взагалі цей показник є вирішальним при формуванні громад?

– Я би не прив’язувався до кількості населення. Набагато важливішими є територія громади, спорідненість громади. Наша майбутня Жидачівська громада саме за цими показниками є оптимальною і життєздатною.

– Тобто може статися так, що новостворені громади з часом будуть укрупнюватися?

– Думаю, у майбутньому таких випадків буде чимало. Сьогодні є цілий ряд громад, які ради собі не дають і не дадуть. Це все залежить від економічного розвитку. Якщо брати по нас, то я сьогодні можу сказати, що чекає після створення громади Жидачів, яке майбутнє територій, які ввійдуть у нашу громаду. Треба не розраховувати, що тобі обіцяють і на початках навіть щось дадуть. Не сподіватися, що будуть зміни в законодавстві і на місцеві бюджети впаде манна небесна. Треба виходити з того, що є сьогодні. Треба оцінювати теперішні власні доходи, які має територія, а якщо щось додасться ще, то це буде тільки плюс. Але розраховувати треба, виходячи з того, що є нині. Жидачів сьогодні, не будучи об’єднаною громадою і не маючи того основного доходу, який мають громади – податок на доходи фізичних осіб, виглядає краще, ніж десятки громад Львівщини. Основним критерієм, за яким я оцінюю спроможність громад, є власні доходи на одного мешканця. Сьогодні у нас вони складають 2100 грн. Якщо б ми були зараз громадою, такий дохід би складав 5278 грн. У «найпотужнішій» тростянецькій громаді цей показник склав 3971 грн, Гніздичів має 1757 грн. Але ці доходи не з’являються просто так. Це робота з підприємцями, з бюджетом. Найлегше робити видатки з бюджету, коли він є. Проблема, як знайти додаткові доходи.

– Якщо ми вже зачепили видатки, то хотілося б Вас запитати таке: у місті навіть візуально робиться багато. А з минулого року після занепаду у Жидачеві відродився футбол. Знаю, що і на 2019 рік закладено чималі кошти на розвиток спорту і футболу зокрема. Чому лише зараз пішла ця позитивна хвиля?

– Добре, коли є розвиток різних видів спорту. Але знову ж таки, на спорт, як і на все інше, потрібні гроші. Є у нас спортивна школа, яка має гарні результати з окремих видів спорту: гандбол, дитячий футбол, волейбол. Але умови, у яких працюють тренери… Хто сьогодні говорить про те, що фактично йде лише фінансування зарплат. А де інвентар, де розвиток матеріальної бази. Чесно кажучи, вони вже й не просять, бо знають, що їм постійно відмовляли. Але ми бачимо, що треба щось змінювати, бо більшість дітей, які займаються у школі, це жидачівські діти. Тому місто має вкладати в це гроші.

Два роки в Жидачеві не було футболу, і це був великий мінус. Але ми готувалися відновити це. З’явилися небайдужі люди, такі як підприємець Олег Карпінський, як громадський активіст Тарас Матвіїв, навіть були запустили електронну петицію, і спільними зусиллями вийшло. Є громадська організація, є малий бізнес, який підтримує футбольну команду. В 2018 році з міського бюджету було виділено 440 тисяч грн. У цьому році сума не менша. У нас була лише одна умова: футболісти мають бути жидачівські, бо то можна назбирати легіонерів, але який від того зиск для місцевого жидачівського ­футболу?

Ми ж пам’ятаємо, що наші вихованці жидачівського футболу грали в таких клубах як Шахтар, Динамо Київ, Волинь, Карпати. Футбольна школа у нас серйозна, є дуже хороші тренери і фахівці. І як результат: наші юнаки другі в області, а основна команда закріпилася після одного року усередині турнірної таблиці. Будемо працювати далі. Для цього зробили реконструкцію стадіону «Авангард», створили належні умови в побутових приміщеннях, встановили на трибунах крісла, поставили електронне табло (таких два в області). Це все є складовими успіху. І, до речі, вечір футболу, який нещодавно ми провели у БК «Папірник», - це ще одне підтвердження, що потрібна увага, аби були результати. І так буде й надалі.

- Один із показників розвитку міста - особлива увага до проведення мешканцями дозвілля. В Європі для цього будують цілі спортивні комплекси. А як Ви бачите це в Жидачеві?

- Коли в Калуші головою міста працював сьогоднішній міністр Насалик, він побудував цілий спортивний палац. Тоді він коштував 30 мільйонів гривень. Але це міг зробити тільки Насалик. В Жидачеві щось подібне на найближчу перспективу – нереально, але те, що повинна бути споруда, в якій би можна було і мати басейн, і організувати майданчики для заняття ігровими видами спорту – можна. Районна рада передала недобудований фундамент у районі другої школи, і міська рада хоче виготовити проектно-кошторисну документацію з будівництва такого комплексу з басейном.

- Програма питної води. Сьогодні що тільки не почуєш про якість води в Жидачеві. Що робиться, аби щось змінити?

- Вода - це стратегічне питання не лише для Жидачева. Жидачів має свою воду , але по двох показниках вона нас не влаштовує: це вміст заліза, який не можна повністю вивести, і по твердості води. Жидачеву потрібна вода з іншого джерела, і найбільш прийнятним є журавнівський водозабір. Десь крига скресла, і ми знайшли порозуміння з журавнівською громадою, що вона не має якихось принципових заперечень щодо розробки водозабору на перспективу подачі води до Жидачева. Ми робимо кроки в цьому напрямі. Бо сьогодні і самим журавнівцям цікаво, що собою представляє це родовище, який дебет води. Ми хочемо отримати геологічний висновок, бо те, що ще було розвідано за союзу, вже не актуально на сьогодні.

Ми замовили це дослідження у Львівській філії Укргеологія. Чекаємо на результати. Наступний крок – розробка проектно-кошторисної документації. Це дуже непроста справа. Будемо говорити з головами і депутатами рад, по території яких проходитиме цей водопровід. Це 22,3 кілометра траси і 49 млн. грн орієнтовно. Це для нас, і не тільки для нас, стратегічне питання, бо розглядається питання забезпечення водою біля 9 тис. мешканців навколишніх сіл якісною водою. Скажу більше, ми маємо договір у рамках Закону про співпрацю територіальних громад із Гніздичівською ОТГ щодо постачання води у Гніздичів. Ми приймемо із Гніздичівської ОТГ і побутові стоки, оскільки наші очисні споруди завантажені на 10%. Ми проводимо каналізування, в тому числі, щоб забезпечити роботу очисних. Але тут є питання: вода чиста прийде до Жидачева, а водопроводи треба міняти, над чим і працюємо.

- У 2019-2020 роках Ви то зробите?

- Ні. Технічну документацію зробимо, а далі треба шукати кошти: в рамках державної програми «Питна вода», за рахунок коштів фонду регіонального і соціально-економічного розвитку плюс своє фінансування. Це планується як інвест-проект. І ще треба його готувати, бо нині, щоб прийшов інвестор, треба його зацікавити.

- Окрім питання води, що ще плануєте робити у 2019 році?

- Дороги, безперечно, і житловий фонд,який є в управлінні комунального підприємства. Є Закон про особливості здійснення права власності у багатоквартирних будинках. Він з певних причин у нас погано працює. Особливо це стосується старого житлового фонду. Люди бояться брати на себе відповідальність і створювати ОСББ. Але це треба робити з метою впровадження енергоефективності. За рахунок міського бюджету ми продовжимо у цьому році заміну інженерних мереж у будинках. А все інше - тільки спільними зусиллями.

- Що побажаєте мешканцям міста у часі Різдвяних свят?

- Миру, добра, віри і здоров’я. Ну і, безперечно, натхнення до роботи. Рік буде далеко непростий. Треба працювати, і тоді можемо сказати, що прожили його недаремно.

Розмовляв Андрій Данилець.

 

Розцінки на рекламу

Публікації під рубрикою

«На правах політичної реклами»

«Політична реклама»

Номер на 8 сторінок:

1 ст. - 15 грн./см. кв.;

2, 3, 6, 7 ст. - 6,0 грн. /см. кв.;

4-5 ст. – 8,0 грн /см. кв.;

8 - ст. - 10 грн /см. кв.

Друк матеріалів виборчих комісій - згідно договору. .

31. 08. 2018 р.

Затверджую: Гол. Редактор А. Данилець.

Останні коментарі