Коли народ не має голосу, це відчувається навіть тоді, коли співають гімн.
Влада Вугледар, як і Жидачів, не хоче залежати від одного джерела бюджетних надходжень
Вугледар, як і Жидачів, не хоче залежати від одного джерела бюджетних надходжень PDF Друк

Цього тижня, 6 листопада, до райцентру завітала делегація представників громадської організації та міської ради з м. Вугледара, що на Донеччині. Зокрема вивчати досвід Жидачева як мономіста приїхали заступник міського голови Олег Савін, директор «Агенції з розвитку Вугледара» Федір Сорокін, заступник директора Агенції та керівник молодіжної громадської організації, керівник проекту ПРООН-жінки Тетяна Сігаєва, громадська діячка ініціативної групи з реформи добровільного об’єднання громад Анна Фоменко. Зустріч відбулася у сесійній залі Жидачівської міської ради за участю міського голови Володимира Левка, його заступника Ярослава Гаврильчука, депутатів міської та районної рад, підприємців міста.

Вугледар - місто промислове, фактично збудоване для людей, які обслуговують дві вугільні шахти. Історія його далеко не древня, скоріш це місто наш ровесник, бо збудоване в 1967 році. Насправді тоді встигли збудувати лише першу чергу міста, але так на цьому й зупинились, тому, окрім багатоповерхівок і кількох дитячих садочків, шкіл та лікарні, немає більше адміністративних будівель як і якихось розважальних центрів, театрів, кінотеатрів тощо. Сьогодні у Вугледарі проживає 15 тисяч мешканців, територія – 5 кв. км, міський бюджет більше 116 млн. грн. Місто знаходиться на відстані 30 км від лінії розмежування.

Поштовхом для розвитку міста, як це не парадоксально звучить, став російсько-український збройний конфлікт. Після окупації обласного центру - Донецька, що всього в 57 км від Вугледара, перед міської радою, представниками громадських організацій постала дилема: як далі розвиватися, у якому напрямку рухатися. Оскільки дохідна частина бюджету міста формується на 80% від діяльності шахт, що давно потребують модернізації виробництва, міська рада, громадські організації Вугледара активно почали шукати інші джерела наповнення міської скарбниці – залучення іноземних інвестицій, розвиток малого та середнього бізнесу. Власне, як зазначили гості, мета їхнього візиту – перейняти досвід Жидачева як мономіста, що донедавна утримувався за рахунок єдиного великого підприємства – Жидачівського целюлозно-паперового комбінату та продовжило розвиватися навіть після того, як об’єкти соціальної та комунальної сфери, що обслуговувались промисловим підприємством, були передані на баланс міста.

У свою чергу представники делегації з Вугледара поділилися власним досвідом написання стратегії розвитку міста, співпрацею з ПРООН, запровадженням у Вугледарі низки ініціатив, таких як бюджет участі. Місто є активним прихильником добровільного об’єднання громад. Тривають перемовини, щодо приєднання трьох селищних рад.

Гості з Донеччини на добру згадку про перебування у Жидачеві висадили біля пам’ятника Тарасу Шевченку кедр, якого презентував Ярослав Турченяк (ГО «ЕКО-Довкілля»), і саджанці дубів, привезених із Вугледара як дарунок місту.

З історією древнього Удеча учасників делегації познайомив Ярослав Гаврильчук. Гості прйшлися Алеєю Героїв, побували біля пам’ятного знака на вулиці П. Чайковського, оглянули Меморіал жертвам політичних репресій на Замковій Горі, відвідали МБК «Папірник», а також музей історії і мистецтва Жидачівської землі, де екскурсію їм провів директор Степан Ревуцький.

На завершення зустрічі її учасники обмінялися контактами й домовилися про організацію подальшої співпраці.

Оксана ФРАНКІВ.

 

Центр іноземної лінгвістики

Передплата

електронної версії часопису

1 місяць – 10 грн.,

3 місяці – 30 грн.,

6 місяців – 60 грн.,

12 місяців – 120 грн.

Замовляйте надсилайте на:

newtime1990@ukr.net

Останні коментарі