Є тільки один засіб здивувати в Україні людей — заговорити чистою українською.
Влада Жидачівський ЦПК. Знищити, аби прибрати до рук
Жидачівський ЦПК. Знищити, аби прибрати до рук PDF Друк

Скоро мине рік з моменту зупинки Жидачівського целюлозно-паперового комбінату. Ще зовсім недавно тут виробляли 90 млн. кв. м гофрокартону, 50 тис. т картону для виготовлення коробок, 36 тис. т газетного паперу та багато іншого. Тепер же комбінат фактично припинив роботу. Спочатку через надскладну економічну ситуацію в державі, згодом - через бажання певних людей підім'яти підприємство під себе.

Проблеми у Жидачівського ЦПК почалися одночасно з різким погіршенням економіки України. Нищівного удару підприємству завдало стрімке падіння національної валюти. Враховуючи, що целюлозу, «одяг» для машин та більшість обладнання комбінат закуповував по імпорту, стрибок курсу долара з 8 до 23 гривень на Жидачівському ЦПК сприйняли дуже болісно. Тим більше, що у підприємства (як і загалом в промисловості України) були валютні кредити, відсотки за якими, як і раніше, треба було виплачувати, але вже за новим курсом долара.

Крім того, більш ніж удвічі підскочили і ціни на макулатуру, яка є основною сировиною для ЖЦПК, - замість 1700 грн за тонну після її здорожчання доводилося віддавати 3600 грн. А вартість паперових відходів у структурі собівартості готової продукції комбінату складає близько 60%. І таких факторів, що практично унеможливлювали нормальну роботу підприємства, було безліч.

Аби вийти з фінансового колапсу, на підприємстві вирішили розпочати процес санації. Ця процедура дозволяла реструктуризувати накопичені борги, які стали для комбінату непідйомними, і запустити підприємство в роботу. Насправді нічого надприродного в такому кроці немає. В бізнесі це називають «перезапуском бізнес-процесів».

До порятунку підприємства, що забезпечувало сотні робочих місць мешканцям Львівщини, підключилися Ігор Коломойський та Михайло Бродський. Перший персонально на себе викупив борги Жидачівського ЦПК в сумі 286 млн.грн. Це дозволило зняти з комбінату один з найтяжчих фінансових тягарів - виплату відсотків за кредитом «ПриватБанку». На прохання п. Коломойського, також долучений до цієї справи п. Бродський, котрий, маючи солідний досвід управління підприємствами, що працюють у паперовій галузі, взявся керувати процесами відновлення працездатності і запуску комбінату.

Здавалося б, справи пішли на лад. До запуску комбінату лишався лише крок - Львівському господарському суду належало розглянути претензії останніх кредиторів підприємства. Далі, з високою ймовірністю, борги комбінату мали бути реструктуризовані, і Жидачівський ЦПК нарешті отримав би шанс розпочати роботу... І раптом все пішло шкереберть.

Виявилося, що на підприємстві не всі хочуть відродження комбінату. Є й ті, хто, навпаки, зацікавлений у тому, щоб ЖЦПК не працював якомога довше. Для чого? Та для того, аби за допомогою тривалих зупинок і простоїв змусити нинішніх власників віддати комбінат у нові руки. Щоправда, ті, кому настільки припало до душі це підприємство, поки воліють діяти в тіні. Для досягнення поставленої мети загадкові претенденти на право власності на комбінат їхні ставленики на підприємстві спровокували ряд «страйків», зокрема у березні та серпні 2014 року. І досягли результату: комбінат повністю припинив роботу.

На руку тим, хто хоче заволодіти комбінатом, грає також група колишніх працівників ЖЦПК. Кожен з них був звільнений із різних причин. Когось упіймали на зловживаннях, когось застукали на крадіжках, а хтось виявив свою цілковиту некомпетентність. Тепер з ганьбою звільнені працівники отримали шанс помститися - і активно допомагають тим, хто прагне не допустити відродження комбінату. Зокрема ці колишні співробітники активно розпускають чутки, що з підприємства вивозять кольорові метали, кабелі, ріжуть обладнання на металобрухт. І що за таких умов про відновлення комбінату зовсім не йдеться.

Про спланованість цього «спонтанного протестного руху» може свідчити хоча би той факт, що у вирішальний для долі комбінату день - день, коли суд мав ухвалити рішення щодо останніх боргів - окремі «активісти» збирають збори трудового колективу для оголошення «страйку працівників заводу»!..

І це при тому, що основне завдання, що стоїть перед головою ради кредиторів, - терміновий запуск ЖЦПК. А далі - радикальна модернізація виробництва, перехід на сучасні технології та методи управління.

Повірити в те, що прості робітники мріють домогтися знищення підприємства (а значить, лишитися без роботи і можливості годувати власні сім'ї) - складно. Єдине логічне пояснення алогічним діям людей - їх хтось дуже майстерно підбурює. Питання в тому, хто той ляльковод, чиї забаганки, не розібравшись у ситуації, виконують прості працівники?..

Микола КОРСУНСЬКИЙ, голова правління ПАТ "ЖЦПК".

 

Передплата

електронної версії часопису

1 місяць – 10 грн.,

3 місяці – 30 грн.,

6 місяців – 60 грн.,

12 місяців – 120 грн.

Замовляйте надсилайте на:

newtime1990@ukr.net

Останні коментарі