Коли народ не має голосу, це відчувається навіть тоді, коли співають гімн.
Влада Жидачівський ЦПК. Знищити, аби прибрати до рук
Жидачівський ЦПК. Знищити, аби прибрати до рук PDF Друк

Скоро мине рік з моменту зупинки Жидачівського целюлозно-паперового комбінату. Ще зовсім недавно тут виробляли 90 млн. кв. м гофрокартону, 50 тис. т картону для виготовлення коробок, 36 тис. т газетного паперу та багато іншого. Тепер же комбінат фактично припинив роботу. Спочатку через надскладну економічну ситуацію в державі, згодом - через бажання певних людей підім'яти підприємство під себе.

Проблеми у Жидачівського ЦПК почалися одночасно з різким погіршенням економіки України. Нищівного удару підприємству завдало стрімке падіння національної валюти. Враховуючи, що целюлозу, «одяг» для машин та більшість обладнання комбінат закуповував по імпорту, стрибок курсу долара з 8 до 23 гривень на Жидачівському ЦПК сприйняли дуже болісно. Тим більше, що у підприємства (як і загалом в промисловості України) були валютні кредити, відсотки за якими, як і раніше, треба було виплачувати, але вже за новим курсом долара.

Крім того, більш ніж удвічі підскочили і ціни на макулатуру, яка є основною сировиною для ЖЦПК, - замість 1700 грн за тонну після її здорожчання доводилося віддавати 3600 грн. А вартість паперових відходів у структурі собівартості готової продукції комбінату складає близько 60%. І таких факторів, що практично унеможливлювали нормальну роботу підприємства, було безліч.

Аби вийти з фінансового колапсу, на підприємстві вирішили розпочати процес санації. Ця процедура дозволяла реструктуризувати накопичені борги, які стали для комбінату непідйомними, і запустити підприємство в роботу. Насправді нічого надприродного в такому кроці немає. В бізнесі це називають «перезапуском бізнес-процесів».

До порятунку підприємства, що забезпечувало сотні робочих місць мешканцям Львівщини, підключилися Ігор Коломойський та Михайло Бродський. Перший персонально на себе викупив борги Жидачівського ЦПК в сумі 286 млн.грн. Це дозволило зняти з комбінату один з найтяжчих фінансових тягарів - виплату відсотків за кредитом «ПриватБанку». На прохання п. Коломойського, також долучений до цієї справи п. Бродський, котрий, маючи солідний досвід управління підприємствами, що працюють у паперовій галузі, взявся керувати процесами відновлення працездатності і запуску комбінату.

Здавалося б, справи пішли на лад. До запуску комбінату лишався лише крок - Львівському господарському суду належало розглянути претензії останніх кредиторів підприємства. Далі, з високою ймовірністю, борги комбінату мали бути реструктуризовані, і Жидачівський ЦПК нарешті отримав би шанс розпочати роботу... І раптом все пішло шкереберть.

Виявилося, що на підприємстві не всі хочуть відродження комбінату. Є й ті, хто, навпаки, зацікавлений у тому, щоб ЖЦПК не працював якомога довше. Для чого? Та для того, аби за допомогою тривалих зупинок і простоїв змусити нинішніх власників віддати комбінат у нові руки. Щоправда, ті, кому настільки припало до душі це підприємство, поки воліють діяти в тіні. Для досягнення поставленої мети загадкові претенденти на право власності на комбінат їхні ставленики на підприємстві спровокували ряд «страйків», зокрема у березні та серпні 2014 року. І досягли результату: комбінат повністю припинив роботу.

На руку тим, хто хоче заволодіти комбінатом, грає також група колишніх працівників ЖЦПК. Кожен з них був звільнений із різних причин. Когось упіймали на зловживаннях, когось застукали на крадіжках, а хтось виявив свою цілковиту некомпетентність. Тепер з ганьбою звільнені працівники отримали шанс помститися - і активно допомагають тим, хто прагне не допустити відродження комбінату. Зокрема ці колишні співробітники активно розпускають чутки, що з підприємства вивозять кольорові метали, кабелі, ріжуть обладнання на металобрухт. І що за таких умов про відновлення комбінату зовсім не йдеться.

Про спланованість цього «спонтанного протестного руху» може свідчити хоча би той факт, що у вирішальний для долі комбінату день - день, коли суд мав ухвалити рішення щодо останніх боргів - окремі «активісти» збирають збори трудового колективу для оголошення «страйку працівників заводу»!..

І це при тому, що основне завдання, що стоїть перед головою ради кредиторів, - терміновий запуск ЖЦПК. А далі - радикальна модернізація виробництва, перехід на сучасні технології та методи управління.

Повірити в те, що прості робітники мріють домогтися знищення підприємства (а значить, лишитися без роботи і можливості годувати власні сім'ї) - складно. Єдине логічне пояснення алогічним діям людей - їх хтось дуже майстерно підбурює. Питання в тому, хто той ляльковод, чиї забаганки, не розібравшись у ситуації, виконують прості працівники?..

Микола КОРСУНСЬКИЙ, голова правління ПАТ "ЖЦПК".

 

Пошук вакансій

Передплата

електронної версії часопису

1 місяць – 10 грн.,

3 місяці – 30 грн.,

6 місяців – 60 грн.,

12 місяців – 120 грн.

Замовляйте надсилайте на:

newtime1990@ukr.net

Останні коментарі