Є тільки один засіб здивувати в Україні людей — заговорити чистою українською.
Суспільство «Мовчить радіо. Терміново присилайте кореспондента!!!»
«Мовчить радіо. Терміново присилайте кореспондента!!!» PDF Друк
П'ятниця, 18 березня 2011, 11:20

ПРОБЛЕМА

Саме так категорично вимагали у четвер мешканці Монастирця Ганна Довбняк, Анастасія Колос та Ганна Табака (і, за їх словами, вся вулиця), які телефонували до часопису. Уже минув місяць, як у їхньому селі замовкло радіо: не звучать улюблені мелодії, не чути новин з району… Власна безпорадність у вирішенні цього питання, що називається, допекла до кісточок.

 

Відсутність проводового радіо стала проблемою для багатьох наших читачів. Чим допомогти людям (а більшість з них похилого віку), які опинилися відрізаними від зовнішнього світу? Зазвичай ми скеровуємо таких людей до районного вузла електрозв’язку. Характерно, що відразу ж після цього робота радіоточок відновлюється, судячи з подяк наших читачів.

 

З проханням прокоментувати ситуацію, що виникла, ми звернулися до начальник цеху телекомунікаційних послуг № 6 Івана Сабадашка. На жаль, керівник у цей день був в області, а отримати інформацію ми хотіли, як кажуть, з перших уст. Сподіваємось, що в наступному номері п. Іван дасть вичерпну інформацію про роботу зв’язківців району.

А поки тема для роздумів.

Нині говорити за проводове мовлення – справа невдячна. Відразу вигулькують штампи – вчорашній день, несучасне. І щире здивування – навіщо воно нам? Адже є FM.

Все для блага людини – чути чи не щодня. А хто питав у цих саме людей, чого вони хочуть? На жаль, нині йде цілеспрямоване знищення державного радіомовлення, самими ж державними структурами: Національною радою з питань телебачення та радіомовлення, Національною комісією з регуляції зв’язку, Міністерством транспорту і зв’язку. Всі вони не знаходять порозуміння між собою. У кожного є аргументи на захист своєї позиції. Державні інтереси, які вони покликані захищати, відсуваються на задній план.

Залишимо збоку герци, оптоволокна, кабелі, супутникові сигнали, лампові передавачі, тональні частоти, радіорелейні прийоми тощо. Все це вузька область для спеціалістів.

Залишаються тільки цифри. У 1991 році в Україні було 19 мільйонів радіоточок.

У 2010 їх залишилося 3,3 мільйона.

Сумна статистика. Темпи скорочення вражають. Міністерство транспорту і зв’язку, якому підпорядкований "Укртелеком", схоже, встановило у себе внутрішнє змагання з першості у скороченні радіоточок. Різними методами, перш за все фінансуванням галузі.

 

Нерентабельно – кажуть державні мужі, і одночасно перші особи у державі заявляють про неприпустимість скорочення радіоточок проводового радіо, тішать планами модернізації і розвитку!.. До речі, сьогодні потужність наявних радіотрансляційних вузлів дозволяє обслуговувати втричі більшу кількість радіоточок. В час кризи, коли кожна копійка на рахунку, це непогане джерело доходів.

Білорусія може дати нам предметний урок – на її 9 мільйонів громадян припадає 4 мільйони радіоточок. Йде нарощення кількості і за рахунок нових будинків. Проблема нерентабельності, як бачимо, там не стоїть. Звичайно, це не приклад для "просунутих" скептиків. Білорусія для них - вчорашній день. Це приклад для іншої частини суспільства, яке теж має право мати право на найдоступніше джерело інформації.

Щодо ефірного радіо, то хочеться навести дуже показовий приклад. У 2010, коли район «плавав», саме проводове радіо стало основним засобом інформування людей про ситуацію і координування дій по ліквідації наслідків. А це вже, погодьтеся, стратегічний напрямок в державі.

Є й інша сторона медалі. З переходом на FM, як альтернативи проводового радіо, зникне єдине джерело українського, духовного і національного. Адже передавачі російськомовних «шансонів та руских радіо» потужніші від наших, тому і якість та можливість прийому цих радіостанцій більша. Спеціалісти кажуть, що у свій час Росія допомогла технічно цим станціям, «чтоб русскую речь можно было слушать везде...».

Сумно, бо для більшості слухачів, особливо у селі, радіоточка – це неначе член сім’ї. Висить собі на кухні і невтомно сіє добро. Достойно, вагомо, щиро. Саме тут повноцінно звучить українська пісня, кується повага до своєї історії, культури. Тут прищеплюють національну гідність у громадян. І, що найголовніше,– це просте радіо людям до вподоби, бо своє, рідне. А тому небайдужі громадяни не повинні стояти осторонь, коли є загроза його зникнення. Маємо конституційне право одержувати інформацію з державного джерела – Національної радіокомпанії України. І, зокрема, у найдоступніший спосіб – через проводове мовлення.

А щодо конкретної ситуації у Монастирці, то, як повідомив начальник Жидачівської дільниці районного вузла електрозв’язку Мирон Олешків, радіо вийшло з ладу через пошкодження кабелю місцевим фермером І. Поповичем, який на орендованій землі викопав озеро. Роботи було проведено без погодження із сільською радою. Днями на місце обриву кабелю виїжджав і начальник цеху телекомунікаційних послуг № 6 Іван Сабадашка.

- Ми видали заборону на проведення земельних робіт фермерові та землевпоряднику Петру Камінському.

А в четвер виїхала бригада спеціалістів Жидачівського вузла електрозв’язку, аби визначити завдані збитки. Для того, щоб радіо запрацювало, потрібно копати траншею, прокладати новий кабель. Ці роботи мають проводитися за кошти фермера. У разі його відмови, ми звернемося до суду, - наголосив п. Мирон.

Андрій ДАНИЛЕЦЬ.

Ірина ШАШ.

 

Розцінки на рекламу

Публікації під рубрикою

«На правах політичної реклами»

«Політична реклама»

Номер на 8 сторінок:

1 ст. - 15 грн./см. кв.;

2, 3, 6, 7 ст. - 6,0 грн. /см. кв.;

4-5 ст. – 8,0 грн /см. кв.;

8 - ст. - 10 грн /см. кв.

Друк матеріалів виборчих комісій - згідно договору. .

31. 08. 2018 р.

Затверджую: Гол. Редактор А. Данилець.

Останні коментарі