Хочу розповісти свою різдвяну казку всім дорослим і дітям. Особливо тим дітям, які опинилися у складних життєвих обставинах і так чекають на допомогу й підтримку дорослих і не вірять, що раптом може все змінитися. Я завжди в це вірив, і з Божою і людською поміччю це сталося…

Народившись, я й уявити не міг, які випробування приготувала мені доля. Для рідної матері я був великим тягарем, оскільки ріс інвалідом із дитинства (вроджений прогресуючий сколіоз). Мати мене декілька разів залишала, чи то забувала, у багатолюдних місцях великих міст – Львова та Києва.

Коли її позбавили батьківських прав, було сім років сирітського інтернатського життя у Бориславській школі-інтернаті для дітей з ДЦП. Зростаючи, зрозумів, що не такий як усі діти - неповноцінний. Мені лише 13 років. Що ж буде далі?

А далі все немов у казці. Я потрапив у дитячий будинок сімейного типу. Далі були дуже складна операція, лікарняне ліжко, тяжкий рік реабілітації та праця над собою. Навчання у школі, а далі вступ до університету. І весь цей час - щирі поради і підтримка моїх батьків, старших братів і сестер, прекрасних наставників – учителів. Я вдячний Богу, що на моїй життєвій дорозі зустрічалися і зустрічаються люди з великим добрим серцем і відкритою щирою душею, всі ті добрі люди, яким була небайдужа моя доля.

Я думаю, що людина має право змінити її, долю, адже щодня ми стоїмо чи то перед дріб’язковим, чи то перед дуже серйозним вибором, від якого залежатиме наше життя, а можливо, життя іншої людини.

Тому звертаюсь до всіх небайдужих дорослих людей, які в змозі допомогти хоча б одній дитині-сироті чи то дитині, яка опинилися у складних життєвих обставинах: не відкладайте щастя сиріт на завтра, якщо можете зробити їх щасливими уже сьогодні.

Мрії збуваються! У мене є батьки, велика і дружна сім’я. Я здоровий і щасливий, навчаюся в університеті й почуваюся повноцінним членом суспільства.

А ще у мене є власний дім, прекрасна і затишна квартира, в якій я зможу надалі проживати.

А мої батьки ще зможуть допомагати діткам, яким дуже потрібні батьківське тепло, сімейний затишок і підтримка.

У ці новорічні і різдвяні дні хочу подякувати моїй великій і дружній сім’ї і всім добрим людям, які допомогли мені повірити в себе, у щасливу різдвяну казку.

Хочу усім побажати мирного ясного неба, міцного здоров’я, Божого благословення, сімейного затишку, здійснення усіх мрій і побажань.

Слава Україні!

Щиро вдячний Нестор Вознюк.