Є тільки один засіб здивувати в Україні людей — заговорити чистою українською.
Суспільство Чорниця, вирощена у Лівчицях братами Борисами, не поступається голландській
Чорниця, вирощена у Лівчицях братами Борисами, не поступається голландській PDF Друк

Як господарювати на землі так, щоб отримати щедрий врожай та добрий дохід, не зі слів знають брати Бориси із с. Лівчиць, які вирощують лохину під власним брендом «Borys Fruits Farm».

 

Володимир Борис за освітою історик, за покликанням вільний художник та садівник. Власне любов до садівництва й стала визначальною у його власній справі — вирощуванні лохини, або, як у нас кажуть, чорниці. Володимир Борис уже третій рік разом із братами Михайлом та Миколою у Лівчицях започаткували родинний бізнес із вирощування ягоди, що за своїми смаковими властивостями та невибагливістю у догляді й затребуваності на ринку заткне за пояс будь-яку іншу ягідну культуру.

 

Почалось все з цікавості та кількох кущів лохини, яку Володимир вирощував у власному саду. Дізнавшись більше про ягоду та можливості її вирощування у наших реаліях, Володимир із братами залишили роздуми та сумніви й взялися до кропіткої справи. Тепер у них лохиною засаджено не лише 20 сотих біля дому, а й більше 80 сотих орендованої землі.

Щоб дізнатись, як вирощувати лохину в наших реаліях, варто на власні очі побачити невелику за мірками аграріїв плантацію братів Борисів.

- Садівництвом займаюсь здавна. Зрозумів, що на вирощуванні саме лохини можна непогано заробляти. Завдяки доброму другові дізнався більше про американську, чи, як її ще називають, канадську лохину. Згодом, порадившись із братами, вирішили посадити її на власному городі. Минулого року вже засадили 83 сотих орендованої землі.

На гектарі практикується висаджування 3300 кущів. У нас тут менше гектара, і щоб швидше отримати врожай та почати хоч трохи компенсовувати затрачені ресурси, вирішили зробити загущену посадку: міжряддя 2,50 м, між кущами 80 см. Тож у нас росте на 80-ти сотих 4 тисячі кущів.

Якщо робити посадку дворічними саджанцями, як це зробили ми, то перший врожай рекомендується збюирпати через два роки. Ми ж вирішили проекспериментувати й залишили трохи цвіту. Вже мали перший невеликий врожай.

Вартість саджанців коливається: імпортні значно дорожчі - від 2 євро, ціна вітчизняних дешевша - десь від 1,5 євро, але не поступається за якістю. Ми співпрацюємо із ТзОВ «Долина-Агро». Наважусь сказати, що воно в Україні є чи не найбільш професійним розсадником, надійним, ми з ним тісно співпрацюємо. Дворічний саджанець нам обійшовся у 30 грн. Власне й перший врожай ми їм реалізували, - ділиться Володимир Борис.

Одначе вже сьогодні брати розуміють, що в їхній справі варто шукати партнерів та об’єднуватися, щоб продавати вирощену продукцію без посередників й за високими цінами. Тому садівники із Самбірщини, Перемишлянщини, Жидачівщини, які взялися за вирощування лохини, за порадою Володимира почали об’єднувати зусилля.

- Кооперуємось із багатьма знайомими, які теж заклали плантації. Часто консультую їх, бо маю вже більше практики. Кажу їм, що ми не конкуренти, пояснюю: якщо ми вирощуємо окремо, але продаватимемо разом, то лише виграємо від цього, - додає Володимир.

На початковому етапі вирощування лохини видається, що це дорогий бізнес, але якщо правильно все зробити, відповідно до технологій, то висаджена рослина віддячуватиме сторицею впродовж не одного десятка років.

- Затрати ростуть з кожним роком. У той час, як ми починали (притому, що багато вклали самі, батько допомагав, колеги та й ми чимало зекономили на тому, що дещо робили самі), витратили чимало. Якщо говорити про найбільші витрати, то це власне саджанці, підготовка землі, система поливу, огорожа, басейн. Приблизно на ділянку у 80 сотих вклали більше як 300 тисяч. Не все одразу вдавалося як хотілось, було багато прорахунків, - додає хлопець.

Лохина - культура не надто вибаглива, проте все ж має свої особливості, яких потрібно дотримуватись при її вирощуванні.

- Культура специфічна, а отже й грунт потрібен особливий. Є три головні параметри: кислотність, рихлість та органічність. Таких земель і в Україні, і у світі дуже мало, тому доводиться їх робити штучно. На наші ділянки ми завозили тирсу, опалу хвою. Відповідно ця органіка задобрювалась грунтом. На цій ділянці ми ще застосовували сірку, що закислює грунт, бо тут рівень кислотності не відповідав нормі.

З іншого боку, ця культура приваблива тим, що вона довговічна. Посадивши її в будь-якому віці, ви матимете що залишити дітям. В Америці є посадки, яким вже більше 60 і навіть 80 років. Ми ж, при оптимальних умовах, розраховуємо на 40-50 років.

Лохина невибаглива у догляді. Так, спочатку доведеться вкласти чимало, та пізніше, дотримуючись правильного підживлення та підрізки, ви матимете непогані дивіденди у вигляді добірної, поживної та дорогої ягоди, - запевняє Володимир Борис.

Лохина практично не має шкідників та витримує морози до -34 градусів Цельсія. Єдина біда – це птахи, які відчутно завдають шкоди врожаю. Тому для того, щоб вберегти стиглі ягоди, брати Бориси планують використовувати спеціальну сітку.

- Культура дуже любить полив, він обов'язково має бути регулярним і систематичним. Через день, а влітку, коли спека, кожний день має працювати система поливу. Звісно, не треба поливати цілий день. Вмикаємо зрошування на півгодини-годину в залежності від потреби.

В промислових масштабах лохину садять трохи густіше, відповідно роблять інтенсивну підрізку й очікують від 3 до 5 кг ягоди з одного куща. Якщо ж посадити на присадибній ділянці, давши більше простору, то 8-10 кг із куща можна впевнено отримувати.

Щоб не допустити забур’янення ділянки, варто купити спеціальну агротканину, що не дає проростати бур’янам і зберігає вологу. На площу у 80 сотих потрібно було б затратити 120 тис. грн на її придбання. Ми таких ресурсів не мали, тож накрили ряди звичайним агроволокном, яке здебільшого використовують під полуницю. Це агроволокно через кислі грунти та невисоку свою якість розлізлося, тож довелося його зняти повністю. Тепер накриватимемо ряди органікою: щепою, яка довше служить, добре зберігає вологу, а при розкладанні ще й дає поживні речовини, – ділиться досвідом Володимир.

Щоб зібрати ягоду з 1 га, а дозріває вона в липні, достатньо 10-12 осіб. Через тиждень знову збір, і так 3-4 підходи за сезон.

Щодо розмноження рослини, то з цим є проблеми, каже садівник. Тому професійні фірми-розсадники, такі як «Долина-Агро», вдаються до розмноження за допомогою ін-вітро (у пробірці з листочка). В лабораторних умовах саджанці дорощують. Такий спосіб рентабельніший, і покупець отримує чистий безвірусний матеріал. У природі лохина росте переважно на Волині, та це трохи інший вид.

Ягода має широке застосування. Вона дуже смачна, солодка, має менше кислотності, ніж карпатська чорниця. З неї роблять джеми, екстракти, використовують у кондитерській промисловості.

На цю ягоду вітчизняний попит ще не настільки великий, тому вона здебільшого йде на експорт.

- Ягода доволі дорога, й латифундисти, які мають великі плантації від 50 га, орієнтуються лише на експорт. Та для того, щоб наситити ринок, і наш у тому числі, треба ще немало часу, незважаючи на те, що щороку площі для вирощування цієї культури в Україні збільшуються. Років 10-12 конкуренції не варто боятися, а далі покаже час.

Якщо поглянете у супермаркетах, не в кожному вона й продається. Гнила, бита ягода, яку ми навіть собі на переробку не лишали, коштує 180 грн за кілограм. Ягода хорошої якості коштує дві сотні, – розповідає садівник.

Досвід хоч і молодого, але метикуватого парубка беруть на озброєння й його сусіди, які на власній присадибній ділянці садять тепер не лише картоплю та кукурудзу, а й чорницю. Зараз на їхній ділянці її щонайменше півтори тисячі кущів, і на цьому вони зупинятись не збираються.

А от ділянки лохини братів Борисів у с. Лівчицях незабаром будуть не гіршими за голландські. Хлопці серйозно ставляться до власної справи й не шкодують вкладати кошти в якісний матеріал та європейські технології. Минулого року Володимир Борис побував по обміну досвідом у Польщі, де працював у розсаднику нових сортів, дізнався, які очікування у поляків від цієї культури.

У найближчих планах «Borys Fruits Farm» виходити на промислові обсяги, а отже збільшувати територію для висаджування. Володимир Борис каже, що не гнув би спини за 8 злотих на чужих полях лохини, тому посадив свої й працює на себе, бо це зовсім інші відчуття.

Оксана ФРАНКІВ.

 

Передплата

електронної версії часопису

1 місяць – 10 грн.,

3 місяці – 30 грн.,

6 місяців – 60 грн.,

12 місяців – 120 грн.

Замовляйте надсилайте на:

newtime1990@ukr.net

Останні коментарі