Є тільки один засіб здивувати в Україні людей — заговорити чистою українською.
Суспільство У Львові відкриттям меморіальної дошки вшанували пам'ять Михайла Гориня
У Львові відкриттям меморіальної дошки вшанували пам'ять Михайла Гориня PDF Друк

26 серпня у місті Львові відкрито меморіальну дошку на будинку, де мешкав видатний український державний діяч, правозахисник, дисидент і політв'язень, співзасновник Української Гельсінської Групи Української Гельсінської Спілки та Народного Руху України, уродженець с. Кнісела Михайло Горинь.

Меморіальну таблицю встановлено за ініціативи Громадської організації «Ветеранське об`єднання Українська Гельсінська Спілка», за підтримки Меморіалу Всеукраїнської правозахисної організації Меморіал імені Василя Стуса, Мистецького Фонду імені Короля Данила. У заході взяли участь представники влади та громадськості, відомі борці за Незалежність України - Богдан та Микола Горині, Микола Горбаль, Євген Гринів, Ігор Калинець та інші. Відкрила меморіальну дошку дружина Михайла Гориня - Ольга.

Михайло Горинь у будинку по вулиці Шептицьких у Львові проживав з 1964 року і до січня 2013 року. Вдома в Ольги та Михайла Горинів у радянський час збирались громадські діячі, побратими: В’ячеслав Чорновіл, Левко Лук’яненко, Ігор та Ірина Калинці, Зеновій Красівський, Іван Світличний, Іван Дзюба, Іван Драч.

«Від юних років Михайло Горинь мав нахил до політичної діяльності. Ще у шкільні роки, студентські розповсюджував і виготовляв листівки проти комуністичного режиму. Коли зазнала поразки українська національно-визвольна боротьба, про збройну боротьбу не могло бути й гадки, треба було шукати інші форми боротьби. І їх було знайдено – це рух шістдесятництва, який охопив всю Україну. Михайло Горинь цьому рухові віддавав весь свій досвід», – наголосив брат і соратник Михайла Гориня, колишній політв’язень Богдан Горинь.

Родина Горинів зазнала переслідувань із приходом радянської влади у 1944 році. Михайло Горинь учителював – викладав логіку, психологію, українську мову та літературу. Його львівська квартира була під пильним оком КДБ, працівники якої постійно чергували біля будинку.

«То було постійно, все обкладено жучками. Стояли вони і взимку, то Михайло виходив і запрошував на чай, бо, мовляв, дуже холодно. Ситуація була неймовірно складною. У цій квартирі були всі шістдесятники, тут творились програми, писались звернення. Проблема була в тому, що іншого місця, аніж своїх квартир, вони не мали, не могли сховатись. У парках записувались їхні розмови під час зустрічі. Це були люди, які створили місток між 40-50-ми роками визвольних змагань, проклали шлях до незалежності. Їм вдалось вийти переможцями у цій ситуації. Бо увійшли в Верховну Раду і поставили свої підписи під Актом проголошення незалежності України. Це важливо, щоб пам’ятало молоде покоління», – розповів Микола Горинь, брат Михайла Гориня.

У серпні 1965 року Михайла Гориня арештували і засудили за антирадянську агітацію і пропаганду на 6 років таборів суворого режиму, які він провів у мордовських таборах. Вдруге Михайла Гориня засудили у 1981 році також за антирадянську пропаганду, зокрема, через те, що він відмовився свідчити у справі Івана Кандиби. Михайло Горинь, як «особливо небезпечний рецидивіст» був позбавлений волі на 10 років у таборах особливого режиму та на 5 років заслання.

«Ані арешт у 1965 році, ані другий арешт не зламали його волі і бажання боротьби. У 1987 році, після інфаркту, Михайло Горинь почав з В’ячеславом Чорноволом видавати «Український вісник». Михайло, я і В’ячеслав Чорновіл були ініціаторами відновлення Української гельсінської групи», – каже Богдан Горинь.

У 1988 році Михайло Горинь, В’ячеслав Чорновіл, Зеновій Красівський підписали «Звернення Української гельсінської групи до української та світової громадськості» про відновлення її діяльності. «Декларація принципів Української гельсінської спілки» була зачитана на багатолюдному віче у Львові.

Михайло Горинь відійшов у вічний світ після важкої хвороби у січні 2013 року. За життя він говорив, що «краще засвітити одну свічку, ніж усе життя проклинати пітьму».

Джерело «Радіо свобода».

Фото: Юрія ВОЛОЩАКА.

 

Пошук вакансій

Передплата

електронної версії часопису

1 місяць – 10 грн.,

3 місяці – 30 грн.,

6 місяців – 60 грн.,

12 місяців – 120 грн.

Замовляйте надсилайте на:

newtime1990@ukr.net

Останні коментарі