Є тільки один засіб здивувати в Україні людей — заговорити чистою українською.
Суспільство Богдан БОЙЧУК: «Найперші, хто хочуть якісних змін, — це медики»
Богдан БОЙЧУК: «Найперші, хто хочуть якісних змін, — це медики» PDF Друк

26 квітня 2016 року Богдан Петрович Бойчук очолив Жидачівську центральну районну лікарню, одночасно ставши головним лікарем району. Як працюється, які проблеми жидачівської медицини у непростий для медиків час реформ і що найбільше сьогодні турбує - про це наша розмова з Богданом Бойчуком.

- Розкажіть, яку господарку ви отримали «у спадок»?

- На той час у мережу району входили Жидачівська ЦРЛ, Ходорівська РЛ, Журавнівська міська лікарня і 58 ФАПів, оскільки частина фельдшерсько-акушерських пунктів та дві амбулаторії загальної практики сімейної медицини вже відійшли у підпорядкування Новострілищанської та Гніздичівської ОТГ. На 1 січня 2017 року запрацювала Ходорівська ОТГ, якій передано Ходорівську РЛ, 24 ФАПи та 3 лікарські амбулаторії (Дев'ятники, Бортники, Вибранівка). На 1 січня 2017 року в моєму підпорядкуванні залишились Жидачівська ЦРЛ, Сидорівська лікарська амбулаторія, Журавнівська міська лікарня та ФАПи у тих населених пунктах, які ще не увійшли у громади.

У галузі охорони здоров'я району працює більше тисячі осіб. У нас велика мережа, й сформувалась вона ще з післявоєнного часу. Мережа одна з найневдаліших, що є на території області. Чому? Тому що в нас є аж три лікарні. Раніше не були прийняті радикальні рішення щодо оптимізації медичної галузі, зараз це дається взнаки: коштів недостатньо, а велика мережа, відповідно, - великі затрати. Є проблеми в усіх спектрах роботи, але, що для мене основне, — це матеріально-технічна база. Центральна районна лікарня — багатопрофільна установа, що об'єднує багато відділень, і вимоги часу потребують покращення лікувально-діагностичного процесу. Маємо бодай намагатись іти в ногу з часом. Проблема ще й у тому, що ми приблизно знаємо суть медичної реформи, але багато речей ще не є до кінця зрозумілими. Найперше - це створення госпітальних округів. Ми претендуємо на те, щоб Жидачівська ЦРЛ стала лікарнею інтенсивного лікування першого рівня зі збереження відповідних відділень.

- До госпітальних округів ми ще повернемось. Спершу давайте поговоримо про реформу первинної ланки, вона вже стартувала. На якому вона етапі і наскільки реально її впровадити в умовах району?

- Первинна ланка — це амбулаторії загальної практики сімейної медицини, ФАПи. Що означає реформа первинної ланки? Це означає те, що люди матимуть право вибирати собі сімейного лікаря незалежно від реєстрації місця проживання. У цьому є позитив, лише б це не призвело до того, що люди укладатимуть договори з лікарями, які працюють за десятки кілометрів від них, адже лікар має жити поруч зі своїми пацієнтами, щоб була доступність надання послуг. До прикладу, щоб не вийшло так, що людина у с. Которино захоче мати лікаря у Жидачеві.

- А якщо пацієнт готовий їздити?

- Так, але ж і лікарю доведеться їздити до пацієнта. Попередньо нам повідомили, що при розрахунках за сім'єю із 4 осіб сімейний лікар отримуватиме близько 1 тисячі гривень, на пацієнта - 210 гривень. Оптимальна кількість пацієнтів, яких може обслуговувати сімейний лікар в українських реаліях, - від 1300 до 2500 мешканців.

- МОЗ проводило опитування серед сімейних лікарів. і за його результатами лікарі готові працювати у сільській місцевості за умови заробітної плати у 10-12 тис. грн, забезпечення службовим житлом із частковою компенсацією за комунальні послуги, забезпечення транспортом, відповідними умовами праці, медичним обладнанням та молодшим персоналом. За цих умов сімейний лікар мав би обслуговувати не більше 3 тисяч пацієнтів.

- За ці зміни обома руками, лише треба виходити з реалій.

- Давайте про них і поговоримо.

- Зараз фінансування йде відповідно до тарифних розрядів, і сімейному лікареві до зарплати у 10 тисяч гривень ще дуже далеко. Хоча вважаю, що лікарі вже давним-давно заслужили гідну оплату праці. Знаю, що деякі громади, переважно у східних областях України, суттєво доплачують сімейним лікарям, будують житло і запрошують медиків на роботу. У нас, якщо взяти амбулаторії загальної практики сімейної медицини в межах району, то найкраще виглядає амбулаторія в селищі Гніздичеві. У цій лікарській амбулаторії є приблизні умови, але там не вистачає діагностичних апаратів, є прекрасний стоматологічний кабінет, є хороший лаборант, а от про УЗД-апарат залишається лише мріяти. Хоча громада самодостатня і, впевнений, знайде ресурси покращити роботу амбулаторії.

Молоді лікарі неохоче йдуть працювати у первинну ланку, бо, по-перше, це незадовільні умови, а крім цього велике навантаження, адже робота цілодобова.

Ще одна нехороша тенденція, і державі час про це подбати: 2/3 випускників 2016 року медичних вузів не пішли в медицину, а ще врахувати те, що 6-7 тисяч лікарів щороку виїжджає за кордон, то через 5 років за таких умов нас чекають великі проблеми з кадрами. Сьогодні медицина тримається на людях середнього віку, передпенсійного, пенсійного.

- Все ж, які кроки зроблено, щоб запустити реформу первинної ланки? До прикладу, чи формується у районі єдиний електронний реєстр пацієнтів?

- Є вже певні напрацювання. Ми, враховуючи рекомендації МОЗ, нашого департаменту охорони здоров’я, почали формувати списки. Це буде два списки: перший —люди, які зареєстровані в тому чи іншому населеному пункті, в другому — ті, які фактично проживають. Адже не таємниця, що багато людей виїхали за кордон і роками не проживають у районі. Робота проводиться, єдина проблема — недостатньо комп’ютерів. Подав запит до райдержадміністрації про потребу в комп’ютерній техніці. Нам потрібно серйозно взятись за формування бази пацієнтів, бо без цього реформа не зможе запрацювати. Другий дуже позитивний момент —проведення реімбурсації. Відшкодування вартості ліків заплановане по трьох видах захворювань: серцево-судинні, цукровий діабет II типу та бронхіальна астма. Досвід маємо 2013 року, коли була введена реімбурсація для препаратів проти гіпертонії. Єдине, за що переживаю, — це за фінансовий ресурс.

- Власне, як з фінансами? Кошти надходять чи їх просто декларують?

- Наразі на законодавчому рівні ще не все до кінця узгоджено. Знаю, що перших 32 млн. гривень на цю програму надійшли у Львівську область. Відповідно вони будуть розраховані на одного жителя району. Поки що з цієї суми можна залучати 12 грн 83 копійки. Це на все населення. Слава Богу, не всі хворіють. Звісно, цих коштів не вистачає, адже це захворювання, при яких люди мають щоденно приймати ліки. Спершу реімбурсація планувалась з 1 лютого, пізніше перенесена на 1 квітня. Зі свого боку, ми спілкувалися із представниками трьох аптек Жидачева, вони готові впроваджувати реімбурсацію. Хоча, як на мене, всі аптеки на території України мали б бути задіяні в цій програмі.

- Люди вже звертаються за такими ліками?

- Так, люди звертаються, і медики готові їм у цьому сприяти, лише б фінансова процедура проходила в повній мірі. Процедура більш спрощена, адже ці препарати зможуть виписувати й сімейній лікарі.

- Припустимо, сьогодні житель району прийде і скаже: ось я вибрав собі сімейного лікаря, я б хотів з ним підписати угоду. Чи може він це зробити?

- Поки що це все на рівні намірів. Практичної реалізації ще немає. Я ще, наприклад, не бачив зразка угоди чи договору лікаря із пацієнтом. Всі про це говорять, а ніхто ще не бачив. Чекаємо. У світі вирішенням 80% медичних проблем займається сімейний лікар. Є таке поняття як інститут сімейного лікаря. Та це не формується ні за день, ні за два. Ми наразі скерували людей на курси, вони пройшли навчання, але, скажімо, в правильному руслі організувати їх роботу, матеріально-технічно забезпечити ми ще цього не можемо.

- Можливо, в силу своєї професійних контактів, ви знаєте місцевих сімейних лікарів, які готові сьогодні йти у приватну практику.

- Є така форма роботи як ФОП (фізична особа-підприємець). Це не нове. У 2012 році у трьох пілотних областях запроваджували таку практику. Вивчивши їхній досвід, сімейним лікарям категорично не радив би погоджуватись на таку пропозицію. Тому що держава дуже часто забуває про свої зобов'язання. Що ми побачили по м. Києву, яке не в порівнянні з Жидачевом: через рік-другий доходи сімейного лікаря зменшувались, він мусів звільнити молодший персонал, врешті і сам залишився без роботи. Які розцінки? 210 гривень на рік на одну людину. Як розрахувати цю послугу? Має бути прейскурант. Ми у себе розробили такий прейскурант: скільки коштує огляд спеціаліста, скільки кардіограма обходиться лікарні, скільки аналіз крові, скільки УЗД-обстеження, ехокардіографія, рентгенографія, рентгеноскопія, флюорографія. Ми готуємось по-новому співпрацювати з ОТГ. Ми показуємо розрахунки, скільки мешканців пролікувалося стаціонарно, амбулаторно, скільки обстежень вони потребували.

- Що на практиці означає принцип «гроші йдуть за пацієнтом»? І скільки пацієнтів прийде у Жидачівську ЦРЛ?

- У нас хочуть впровадити світову практику: куди б пацієнт не звернувся, кошти скеровуватимуть туди, де він лікується. Буде оцінюватись послуга, а не те, скільки днів людина пролежала в лікарні. Запроваджуватимуться клінічні протоколи. В усьому світі клінічні протоколи - це обсяг медичної допомоги, обстежень, які повинні бути надані пацієнту при тому чи іншому захворюванні. Це все прораховано: скільки при тій чи іншій хворобі пацієнт має лежати, які обстеження, консультації яких спеціалістів йому мають бути надані. Це добра річ, але матеріально-технічна база наших установ, та, яка є сьогодні, не дозволяє це запровадити в повній мірі. Не в тому справа, що ми не хочемо, просто не можемо такого досягти. Наприклад, це стосується комп'ютерної томографії, високотехнологічних речей, яких у районних лікарнях просто немає. Якщо брати польський досвід, то кожна повітова лікарня має комп’ютерний томограф, закуплений за державні кошти. Ціна такого апарата для будь-якої нашої районної лікарні є непідйомною. У нас на зарплату не вистачає коштів, а ми говоримо з вами про розвиток...

- Ви на сесії виступали, що медичній галузі району катастрофічно бракує коштів. Чому така ситуація виникла і чи можна було її передбачити?

- Це ви м'яко сказали «бракує», їх просто немає. Ми про це говорили давним-давно, ніхто цього не приховував. А ситуація вийшла такою через те, що держава порахувала медичну субвенцію, враховуючи мінімальну заробітну плату на рівні 1400-1600 грн, а за декілька днів різко мінімальна заробітна плата виросла до 3200 грн. У нас вийшла проблемна ситуація, тому що десь 70% працівників мали мінімальну заробітну плату. Це добре, що зросла мінімальна зарплата, просто забули додати. Тому у нас вийшов величезний дефіцит бюджету. Вже пройшло більш як півроку, і тільки чути обіцянки віце-прем'єра з гуманітарних питань П. Розенка, що «ми додамо 11 мільярдів». Наміри є, цифра є. Коли гроші будуть? Заробітна плата в нашій структурі становила у 2016 році майже 81% від загального бюджету, більше як 9,5 % - комунальні послуги. Порахуйте, що залишилося на лабораторно-діагностичний та лікувальний процес, на харчування хворих, на пільгові рецепти, на паливно-мастильні матеріали, на прання? Лікарня - це ж виробництво. Якщо лікарню сприймають як звичайну установу, то я завжди запрошую депутатів, щоб зайшли і побачили, що таке котельня, пральня, що таке харчоблок, що таке гаражі, які машини у нас є на балансі, як ми їх ремонтуємо. Як можна виїзди організовувати, коли у нас на все 400 літрів бензину й 100 літрів солярки.

- Лікарям до недофінасування не звикати, але такий розрив, як цього року, мабуть, уперше?

- Я вже казав на початку розмови, що в нашому районі найневдаліша мережа. Не враховуючи жителів ОТГ, в обслуговуванні району залишилося 33 тисячі населення. 25,6 млн. гривень - це субвенція на 33 тисячі населення. Відповідно ми просимо гроші від ОТГ, тому що вони повністю отримали медичну субвенцію як на первинну, так і на вторинну допомогу. Я вже казав, найкраща співпраця з Гніздичевом. Буквально днями мав зустріч із головою громади, і кошти вони нам вже перерахували без усякої політики, проблем. Сподіваюсь, що й з іншими громадами таким чином співпрацюватимемо.

- Припустимо, знайдете порозуміння і з Ходорівською ОТГ, яка має найбільшу суму субвенції на вторинну допомогу, все одно ж їх не вистачатиме, щоб покрити видатки навіть на зарплату? А 11 мільярдів теж не відомо коли прийдуть…

- Так і живемо. Шукаємо спонсорів, люди багато допомагають. Свою роботу я починаю і закінчую з того, що заробила установа. В прямому й переносному значенні слова.

- Заробила?!

- Заробила.

- Але ж у нас медицина безкоштовна. Як заробляєте?

- Я вам розкажу як. Наприклад, спонсори ліки для лікарні купили, продукти харчування купили чи будівельні матеріали привезли. Родичі пацієнтів, і я це не приховую, заправляють санітарні автомобілі. У 2016 році, скільки з бюджету було виділено на паливно-мастильні матеріали, рівно стільки ж надало й населення.

Це надається як спонсорська, благодійна допомога. У нас все до останньої гривні належно реєструється. Приватні компанії нам надають серйозну допомогу. Наприклад, допомогу на значну суму надала компанія «Монді Пекеджінг Бегс Юкрейн», причому самі прийшли до нас з ініціативою. Вони самі пошили дуже гарної якості комплекти постільної білизни на 202 ліжка, купили 200 кг прального пороку високої якості, купили білизну. Мав надзвичайно приємну зустріч із п. Богданом Роцціо. Він хоч не є громадянином України, проте запевнив, що кожного року допомагатиме лікарні. У нас вже є проект, що цього року компанія «Монді» для нас зробить, але це вже в плані медичного устаткування, і доволі серйозного. У нас була ситуація, коли з ладу вийшли пральні машини: працювали лише три, а вся пральня складається із 11 машин-автоматів побутових, 2 промислових та однієї центрифуги. Частково відремонтували за власні кошти персоналу, а промислову машину відремонтувала одна з жидачівських фірм. Вдячний п. Івану Сиваку, фірма зробила ці роботи за власний рахунок. Зараз ми проводимо будівельні роботи на території лікарні. Спонсори надають цемент, відсів, пісок, транспорт тощо. Ми запланували один проект і поки що на нього затрачено мізер коштів.

Постійно та вагому підтримку нам надає народний депутат А. Кіт, а також А. Кіндифора, Б. Федоришин, І. Чорнейко, І. Костирко, Я. Олійник, Б. Денькович, В. Одноріг, В. Шкм. Неоціненну послугу для Жидачівської ЦРЛ зробив юрист Ярема Євстахович Янклевич. Перелік благодійників можна продовжувати.

- Якщо б лікарням як установам дозволили офіційно залучати кошти за певні види послуг це б вирішило ситуацію?

- Ми розробили перелік платних послуг, є відповідна постанова КМУ, яка дозволяє вводити платні послуги. Теоретично виглядає все гарно, а приходимо до практики - не все так просто. Що таке платні послуги? Це лікар, який працює у бюджетній установі, отримує відповідну зарплату з бюджету й він не може надавати платні послуги. В такому разі в нього треба частину ставки забирати і виводити на платні послуги.

- Але ж ми усі розуміємо, що медицина у нас не безкоштовна й значні суми грошей йдуть у кишені лікарів.

- Статистка у нас - річ серйозна. Я ж стежу за тим, що говорять експерти світового рівня про українську медицину. А вони говорять про те, що наша держава профінансувала охорону здоров’я на 1,3 % від ВВП (внутрішнього валового продукту) при необхідних 6-7%. Таку ж саму суму (1,3%) надали українці зі своїх кишень. Разом маємо 2,5%. Ми стараємось надавати ургентну допомогу всім, який би хворий не поступав - чи бідний чи багатий, і це для нас принципово, невідкладна допомога у всіх відділах на першу годину і добу у нас є. Далі… на жаль.

- Люди готові давати кошти і дають їх, йдеться про те, щоб їх облікувати і використовувати не для особистого збагачення, а на потреби установи.

- Скажіть механізм. Я вже це роблю. Хай хтось прийде і покаже. Вся невідкладна допомога має надаватись безкоштовно чи мільйонеру, чи жебраку. Так, як є у цивілізованому суспільстві, коли ніхто не звертає увагу на соціальний стан пацієнта, який у нього рахунок у банку, йдеться у першу чергу про життя людини. Коли у нас так буде? Для цього потрібно належно фінансувати. Медицина — затратна галузь. Робіть її страховою, якою хочете , але робіть. Повірте, що найперші, хто хоче якісних змін, — це медики. Хочемо, щоб виробили нарешті прозорі правила гри , щоб тих списків не писати, щоб люди перестали щось комусь сувати по кишенях. Зробіть медичну реформу для пацієнтів і для медиків. Не треба нічого нового придумувати.

- Чому ми тоді тупцюємо на одному й тому ж місці?

- Тому що невигідно.

- Ось нам з вами вигідно.

- Це, мабуть, залежить від політичної волі, вищого керівництва держави.

- МОЗ каже, що впровадження реформи в деякій мірі саботують самі медики.

- З повагою ставлюсь до Супрун, вона багато на себе взяла. В дечому підтримую, в багато чому не підтримую те, що говорить міністерство. Слухав заступника Ковтонюка. Реформувати таку галузь у такій державі в такий час — непросто. Проте треба дещо спуститися до українських реалій. У Бостоні - це одне, а в Україні – зовсім інше.

- Мені здається, що якщо спуститися до наших реалій, то жодної реформи у нас не вийде.

- Реформу можна робити, але не можна проводити зміни без належного фінансування. Правда зводиться до того, що, і це висновки ВООЗ, галузь охорони здоров’я повинна фінансуватись у державі від 7 до 10 % від ВВП. Якщо фінансується від 5% і нижче - галузь деградує. У нас все тримається на ентузіазмі працівників, пацієнтів та їхніх родичів. Про що можна говорити, коли при нинішніх цінах на харчування та лікування пацієнта виділяється 5-6 грн на добу. Що можна за ці гривні купити, які ліки, яке харчування, скажіть будь ласка? Ось прошу зайти на кухню і подивитись, як ми харчуємо хворих. Значить, десь потрібно вишукувати ресурс. Якщо дійшло вже до того (про це казав на комісіях і на сесії районної ради), що за спонсорські кошти довелося купляти наркотичні середники, отрути і сильнодіючі препарати, то про що далі можна говорити? Це багатопрофільна лікарня: тут працює реанімація, проводяться оперативні втручання, є кардіологія, де лікуються пацієнти з інфарктами і так далі. Наші лікарі в таких умовах проводять тромболізис, а це серйозна річ при інфарктах міокарда, коли стоїть питання, чи людина стане інвалідом, чи зможе повноцінно жити. Завжди запрошую подивитись, як працює лікарня, і приємно, що деякі депутати все ж приходять й запитують, чим допомогти. Часто доводиться чути, що медики живуть за рахунок бюджету, мовляв, «нахлібники». Що говорить ВООЗ: 1 долар, вкладений у профілактику, дає 12 доларів приросту економіки.

- Можливо, завдяки ентузіазму, наполегливості лікарів, підтримці пацієнтів, допомозі спонсорів ми все-таки досягнемо того, що Жидачівська ЦРЛ стане опорною в госпітальному окрузі?

- Ми зважено підходимо до своїх можливостей, до свого потенціалу й говоримо, згідно з вимогами міністерства, про те, що претендуємо на те, що Жидачівська ЦРЛ стане лікарнею інтенсивного лікування першого рівня.

- Лікарня першого рівня, що це означає?

- Це збереження районної лікарні з тими відділами, які є: хірургічним профілем з відділенням анестезіології, ліжками інтенсивної терапії, з операційною та лабораторною групою. Район у нас великий, з ненайкращою якістю доріг, логістикою, з різкою нестачею бригад екстреної медичної допомоги (на 10 тисяч - 1 бригада, а у нас є 4).

- Під час засідання сесії районної ради ви говорили, що за кошти районного бюджету планується придбання медичного обладнання. Що плануєте купити?

- Це не за кошти районного бюджету. Це за наші кошти. Якщо говорити про діагностичний процес, то 2016 роком задоволений. Ми за кошти Жидачівської міської ради купили гематологічний аналізатор вартістю 180 тис. грн, купили електрокардіографи та медичний відсмоктувач, кисневий концентратор для дитячого відділення. На все це 265 тисяч грн нам виділила Жидачівська міська рада. Вдалось за свої гроші відремонтувати біохімічні аналізатори, рентгеноскопічні апарати відремонтували. Цього року ми з власних резервів, а це кошти, скажімо так, нашого медичного бюджету, плануємо купити апарат штучної вентиляції легенів, плануємо купити 2 кисневих концентратори. Це кошти лікарні, не обласного ні державного бюджету. Ми зекономили ці кошти, вигравши позов проти компанії «Кробат-Україна». Компанія в лізинг пропонувала відремонтувати котельні в усіх трьох лікарнях району. У нас виникло багато запитань, оскільки ми не розуміли, звідки такі ціни беруться, за що ми повинні платити. В результаті ми виграли суд як першої інстанції, так і два вищі господарські суди. Виграли, не маючи юридичного відділу, ні жодного юриста. Невимовно вдячний Янклевичу Яремі Євстахійовичу, який дуже професійно провів ці справи і виграв. А позови були на 670 тисяч гривень, це без штрафних санкцій. Цього року ми цій компанії не платимо ні копійки, сподіваюсь, що й у наступні роки так буде, бо це угоди були до 2022 року . Після цього випадку зробив висновок: запрошувати у бюджетні організації на лізингових умовах або на кредитних умовах будь-які фірми для виконання робіт без прозорих розрахунків — це біда, це заганяє бюджет лікарні в дуже скрутне становище. Ці кошти не зекономлені, бо вони підуть на розвиток лікарні. Лікарня має розвиватися, це установа, де має відбуватися діагностично-лікувальний процес на належному рівні. У нас зараз величезна проблема і, користуючись нагодою, звертаюсь до усіх: цього року нам потрібно знайти фінанси, щоб закупити апарати ультразвукової діагностики або хоча б нові датчики. Маємо хороших спеціалістів лікарів УЗД-діагностики, але треба вкладати. Проводитися у нас ехокардіографія, але ресурс апарата вичерпаний — туди треба вкладати кошти.

- Ви маєте стратегію розвитку лікарні?

- Стратегія розвитку є. Почнемо цього року дещо перебудовувати приймальне відділення. У нас є цілодобовий пост чергового лікаря. Крім того в нас більшу частину доби на території є лікар-педіатр.

Щодо стратегії, про це я казав і колективу, більше будемо вкладати у невідкладну, ургентну допомогу — це, на мою думку, найважливіша ніша. Для цього потрібно мати хороший персонал, бо основне - це люди.

- Скільки у вас молодих спеціалістів?

- Достатньо. Я приділяю цьому увагу. Ми зараз робимо на це ставку, і колектив це підтримує. По деяких спеціальностях нам не вистачає лікарів, тож оплачуємо інтернатуру, курси спеціалізації для того, щоб спеціалісти поверталися до нас. Нам не вистачає зараз двох анестезіологів. У нас є молоді педіатри. Сплав молодості та досвіду в медицині відіграє дуже важливу роль.

- Чи враховуєте думку пацієнтів?

- Я кожний день стараюсь мало сидіти в кабінеті. Більшість важких пацієнтів я знаю, бо бачу, стараюсь у крайньому разі. Та я ж тут виріс. (Сміється). Прийшов на цю посаду з простого лікаря. Тому, що люди говорять,я знаю, як і те, що медиками незадоволені в усьому світі. У своїй більшості наш колектив дуже позитивний, професійний. Колектив підтримує, допомагає у всьому. Мабуть, люди бачать старання, хоча знову ж таки всі задоволені не можуть бути.

- З підняттям мінімальної зарплати чи не вийшла у вас...

- Зрівнялівка. Так, вийшла постанова КМУ, щоб ліквідувати зрівнялівку, але гарно прописано: «в межах фонду заробітної плати». Цікаво виходить, якщо у нас мінус 14 мільйонів. Тому подав у розрахунках, що не вистачає 19 мільйонів, це з урахуванням вимог уряду. Посадовий оклад лікаря-хірурга з вищою категорією — 3862 грн. Мінімальна зарплата 3200. Лікарі ще мають доплату за стаж (10 років — 10% доплати, 20 років — 20%), але цей стаж вони заробили своєю працею, своїм здоров'ям. А вузькі спеціалісти, які приймають у поліклініці (лікар-кардіолог, ендокринолог, пульмонолог, дерматовенеролог) мають голі тарифні ставки, посадовий оклад. А нам говорять, що лікарі живуть за рахунок держави! Нелогічно, правда?

- А чергування?

- Це додаткові роботи. Ми стараємось додавати, щоб людина заробляла більше, стараємось не дробити ставки по 0,25, а навпаки, щоб більше людей працювало на півтори посади. Це і мотивує працівників, і до зарплати додає суттєво.

- Поговорімо ще про делеговані повноваження. Угода щодо обслуговування жителів Ходорівської ОТГ у Жидачівській ЦРЛ між Жидачівською районною та Ходорівською міською радами підписана до 1 квітня. Ви під час засідання сесії районної ради казали, що й після 1 квітня прийматимете пацієнтів. Щоб врегулювати питання щодо передання субвенції з Ходорівської ОТГ районному бюджету на надання вторинної допомоги Жидачівською ЦРЛ, при районній раді мала бути створена комісія. Вона створена?

- Це не до мене запитання. Угода підписується не між головними лікарями, не між установами, а між засновниками, тобто між Жидачівською районною радою та Ходорівською міською радою.

Адміністрація лікарні свої пропозиції подала. Це питання виникло не в останній і навіть у не передостанній день. Воно виникло набагато раніше. Ми зустрічались із керівником фінансового управління Ходорівської ОТГ з листопада 2016 року. Все, що від нас залежало, ми зробили.

Медична субвенція на первинну та вторинну медичну допомогу державою надається в повному обсязі, а в Ходорівській РЛ вторинна медична допомога надається лише частково. У цій лікарні немає відділення анестезіології (яке є дороговартісне і затратне), немає інфекційного відділення ні дитячого, ні дорослого, немає педіатричного відділення, немає низки вузьких спеціалістів. Немає можливості проводити лабораторні дослідження в повному обсязі тощо.

Незадовго після сесії відбулось розширене засідання комісії, у якому участь брали представники Ходорівської ОТГ, Жидачівської ЦРЛ, голова бюджетної комісії районної ради Володимир Ревер та голова районної ради Ігор Кос. Про прийняті рішення за підсумками засідання мені, на жаль, нічого не відомо.

- Яка перспектива очікує на Журавнівську міську лікарню, яка, до утворення об’єднаної громади перебуває в структурі районної медичної мережі?

- Журавнівська міська лікарня зайняла свою нішу хоспісно-паліативну. В цьому є потреба, багато людей похилого віку просяться у цей медзаклад. Завдяки головному лікарю Я. Овсянецькому, з яким приємно працювати, створюються нормальні умови для таких пацієнтів. Так само ним вишукуються спонсори, проводяться ремонти приміщення.

У цій лікарні також планується залишити терапевтичні ліжка, бо територія обслуговування велика, але нахил зроблено в бік надання хоспісно-паліативної допомоги. Тож ця медична установа буде затребувана при будь-яких обставинах. Хоча територія непроста: тут відчувається нестача сімейних лікарів.

- У результаті реформування зміниться принцип фінансування лікарень, відповідно медичні установи конкуруватимуть між собою. Ви попередньо прораховували, скільки пацієнтів втратить чи, навпаки, набуде Жидачівська ЦРЛ?

- Гарантований обсяг послуг має бути на всіх територіях. Поясню вам специфіку нашого Жидачівського району. В нас є більше 21 тисячі пенсіонерів, діти, люди з інвалідністю, соціально незахищені. Куди сьогодні поїде пенсіонер із 1300 гривнями пенсії? Зайдіть у терапію, неврологію.

- А от породіллі дуже часто вибирають інші лікарні у тому ж Львові чи Стрию.

- Це їхнє право. Ми за рахунок інших відділень компенсуємо. То що, закривати пологовий через те, що народжують у нас люди з невеликими статками?

- Не про закриття йде мова, а про те, щоб покращувати умови, якісніше надавати послуги.

- Не потрібно боятись конкуренції. Хто боїться – той вже програв. Не витримаємо конкуренції, шукатимемо себе в іншій ніші. Усюди в світі в таких містечках функціонують лікарні. Не можна перевести всю медицину на заробляння грошей. Не дай Бог. Давайте тоді рахувати як по американських стандартах: ведення вагітності і пологи 10 тис. доларів – це страховий поліс. А як українська держава оцінює свою вагітну жінку? Як будемо рахувати, від чого відштовхуватись? Спершу, мабуть, треба знати, скільки витрачається на 1 особу. Знаєте як навести лад в системі охорони здоров’я? Потрібно, щоб заможні люди лікувались у вітчизняних, районних медичних закладах. Тоді будуть у нас лікарні.

Щоб робити реформи, в першу чергу потрібно вкладати кошти. Закупіть для центральних районних лікарень якісні УЗД-апарати, чим вирівняйте можливості для всіх районів. Наступного року закупіть цифрові рентген-апарати. Це невеликі гроші в межах держави. Через певний проміжок часу вирівнюєте лабораторні відділення через державні закупівлі. Зробіть це, підготуйте персонал, тоді матимемо рівень медичного забезпечення. А зараз принцип який? Давайте собі раду як можете. У такій ситуації залишається хіба що брати на себе відповідальність і закривати установи. Інакше який вихід? Тим не менше ми налаштовані позитивно, вишукуватимемо можливості, оснащуватимемо районну лікарню, наскільки це можливо.

Розмовляла Оксана ФРАНКІВ.

 

Центр іноземної лінгвістики

Передплата

електронної версії часопису

1 місяць – 10 грн.,

3 місяці – 30 грн.,

6 місяців – 60 грн.,

12 місяців – 120 грн.

Замовляйте надсилайте на:

newtime1990@ukr.net

Останні коментарі