Є тільки один засіб здивувати в Україні людей — заговорити чистою українською.
Особистості
Особистості
Омелян Партицький – громадський діяч PDF Друк

Життя О. Партицького припало в основному на другу половину ХІХ ст. В історії Галичини це період піднесення суспільно-політичного й національного руху. Одним з його проявів було протистояння між москвофілами і народовцями. Москвофіли – представники спершу мовно-літературної, а згодом суспільно-політичної течії, яка виникла на західноукраїнських землях у середині ХІХ ст. Вони орієнтувалися на царську Росію, звідки отримували фінансування, заперечували існування українського народу, визнаючи його цілковиту єдність з російським народом. У письмі використовували “язичіє” (суміш церковнослов’янської, української, російської та польської мов). Москвофільські ідеї знайшли підтримку серед значної частини українського населення Галичини.

 
Перехресні стежки: друга наречена? PDF Друк

Ми розстались, мов незнані,

А мені ти на прощанні

І руки не подала.

Іван Франко.

Кожний, хто закінчував середню школу знає, що Ольга Рошкевич була першим захопленням Івана Франка і вони готувались до майбутнього подружнього життя. Однак після першого тюремного ув’язнення, батько Ольги, священик, категорично був проти такої перспективи. За твердженням дослідниці життєвого і творчого шляху І.Франка Лариси Боднар, другою нареченою була Ольга Зілинська. (Лариса Боднар. Друга наречена. Дзвін. 2005, №9). З нею він познайомився приблизно наприкінці 1883 р., коли вона приїжджала у Львів для складання кваліфікаційного екзамену. „Приїхала до кваліфікованого іспиту моя сестра Ольга Білинська. А з нею неначе святочний настрій увійшов у хату, – записала пізніше у спогадах 1883-1884 рр. сестра Ольги Марія, яка в той час, як пише вона сама, – жила на „станції” з товаришкою Ю. Карачевською по вул. Академічній. Туди часто заходив Франко з моїм свояком В. Коцовським”. (Марія Білецька. Картина з життя Івана Франка. Іван Франко у спогадах сучасників Львів, 1956, 153-154 с).

 
Роман Тітик - кавалер ордена «За мужність» PDF Друк

18 лютого Президент України Петро Порошенко зустрівся з учасниками Революції Гідності й вручив їм високі державні нагороди. Указом Президента України №57/2016 «Про нагородження орденом «За мужність» 90 учасників Євромайдану нагороджено орденом „За мужність” ІІІ ступеня, 20 з них – представники Львівщини, серед яких і житель м. Ходорова Роман Тітик.

 

 
Богдана ПЕНЯК: "Жертви Майдану не даремні, бо ми змінилися" PDF Друк

20 лютого на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року), в Україні відзначали День Героїв Небесної Сотні. За попередніми даними, під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі людей, більше сотні загинули.

«Чорний четвер. Ранок 20-го лютого. У ніч були спроби атак «беркута». Ніч була дуже неспокійна. В повітрі відчувалося, що ми висимо на волоску. Біля 9-тої ранку я ліг спати. Десь за годину-пів мене розбудили: "Вставай! Огнєстрєл!". Що робити, коли "огнєстрєл", я не знав. Спершу розбудив себе кількома ходками із бруківкою в мішку. Потім, коли трохи прокинувся, пішов на Інститутську. Потім були поранені, вбиті. Десятки трупів. Я намагався доганяти і дати відпущення гріхів», - писав священик о. Микола Мишовський про події 20 лютого 2014 року на вул. Інститутській у Києві.

У той страшний день, якби не організованість та професійність медиків Майдану, жертв було б набагато більше. Завдяки цим відчайдушним людям багато учасників цього кривавого побоїща вціліли.

20 лютого 2014 року медична сестра хірургічного відділення Жидачівської ЦРЛ Богдана Пеняк із Жидачева пам’ятає так, наче й не минуло цих двох років. Вона тоді була серед тих медиків, які під кулями, ризикуючи власним життям, часто без необхідних медичних засобів рятували поранених, багатьох витягнули з того світу.

Напередодні другої річниці Революції Гідності відбулася наша з Богданою розмова:

 

 
Омелян Партицький – видавець і редактор PDF Друк

Засновник та редактор першої педагогічної та співзасновник першої просвітянської газет. Ініціатор й укладач популярних до 1939 р. у Галичині “Календарів “Просвіти” та книжок, які розходилися тисячними тиражами в другій половині ХІХ ст. Саме він спричинився до написання й першої публікації відомого “Захара Беркута”. І це все про Омеляна Партицького…

 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>

Сторінка 10 з 50

Пошук вакансій

Передплата

електронної версії часопису

1 місяць – 10 грн.,

3 місяці – 30 грн.,

6 місяців – 60 грн.,

12 місяців – 120 грн.

Замовляйте надсилайте на:

newtime1990@ukr.net

Останні коментарі