Є тільки один засіб здивувати в Україні людей — заговорити чистою українською.
Особистості
Особистості
Перехресні стежки: друга наречена? PDF Друк

Ми розстались, мов незнані,

А мені ти на прощанні

І руки не подала.

Іван Франко.

Кожний, хто закінчував середню школу знає, що Ольга Рошкевич була першим захопленням Івана Франка і вони готувались до майбутнього подружнього життя. Однак після першого тюремного ув’язнення, батько Ольги, священик, категорично був проти такої перспективи. За твердженням дослідниці життєвого і творчого шляху І.Франка Лариси Боднар, другою нареченою була Ольга Зілинська. (Лариса Боднар. Друга наречена. Дзвін. 2005, №9). З нею він познайомився приблизно наприкінці 1883 р., коли вона приїжджала у Львів для складання кваліфікаційного екзамену. „Приїхала до кваліфікованого іспиту моя сестра Ольга Білинська. А з нею неначе святочний настрій увійшов у хату, – записала пізніше у спогадах 1883-1884 рр. сестра Ольги Марія, яка в той час, як пише вона сама, – жила на „станції” з товаришкою Ю. Карачевською по вул. Академічній. Туди часто заходив Франко з моїм свояком В. Коцовським”. (Марія Білецька. Картина з життя Івана Франка. Іван Франко у спогадах сучасників Львів, 1956, 153-154 с).

 
Роман Тітик - кавалер ордена «За мужність» PDF Друк

18 лютого Президент України Петро Порошенко зустрівся з учасниками Революції Гідності й вручив їм високі державні нагороди. Указом Президента України №57/2016 «Про нагородження орденом «За мужність» 90 учасників Євромайдану нагороджено орденом „За мужність” ІІІ ступеня, 20 з них – представники Львівщини, серед яких і житель м. Ходорова Роман Тітик.

 

 
Богдана ПЕНЯК: "Жертви Майдану не даремні, бо ми змінилися" PDF Друк

20 лютого на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року), в Україні відзначали День Героїв Небесної Сотні. За попередніми даними, під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі людей, більше сотні загинули.

«Чорний четвер. Ранок 20-го лютого. У ніч були спроби атак «беркута». Ніч була дуже неспокійна. В повітрі відчувалося, що ми висимо на волоску. Біля 9-тої ранку я ліг спати. Десь за годину-пів мене розбудили: "Вставай! Огнєстрєл!". Що робити, коли "огнєстрєл", я не знав. Спершу розбудив себе кількома ходками із бруківкою в мішку. Потім, коли трохи прокинувся, пішов на Інститутську. Потім були поранені, вбиті. Десятки трупів. Я намагався доганяти і дати відпущення гріхів», - писав священик о. Микола Мишовський про події 20 лютого 2014 року на вул. Інститутській у Києві.

У той страшний день, якби не організованість та професійність медиків Майдану, жертв було б набагато більше. Завдяки цим відчайдушним людям багато учасників цього кривавого побоїща вціліли.

20 лютого 2014 року медична сестра хірургічного відділення Жидачівської ЦРЛ Богдана Пеняк із Жидачева пам’ятає так, наче й не минуло цих двох років. Вона тоді була серед тих медиків, які під кулями, ризикуючи власним життям, часто без необхідних медичних засобів рятували поранених, багатьох витягнули з того світу.

Напередодні другої річниці Революції Гідності відбулася наша з Богданою розмова:

 

 
Омелян Партицький – видавець і редактор PDF Друк

Засновник та редактор першої педагогічної та співзасновник першої просвітянської газет. Ініціатор й укладач популярних до 1939 р. у Галичині “Календарів “Просвіти” та книжок, які розходилися тисячними тиражами в другій половині ХІХ ст. Саме він спричинився до написання й першої публікації відомого “Захара Беркута”. І це все про Омеляна Партицького…

 
Багатогранність таланту Богдана Гориня PDF Друк

До 80-річчя від дня народження

Понад півстоліття минає від того часу, коли на небосхилі культурно-мистецького та громадсько-політичного життя древнього Львова вперше з’явилась яскрава зоря Богдана Михайловича Гориня, талановитого літературного критика, мистецтвознавця, активного громадсько-політичного та державного діяча України, якому було суджено долею стояти біля витоків національно-культурного відродження, що увійшло в новітню історію України під промовистою поетичною назвою «шестидесятництво». У переважній більшості це були представники творчої та наукової інтелігенції, яких поет В.Стус назвав «малесенькою шоптою», в чиїх жилах текла «калинова кров» і кому судилась смерть зарання. Молодому читачеві сьогодні уже тяжко уявити, якою була загальносуспільна атмосфера життя столиці Галичини після тотальної сталінської зачистки західноукраїнських земель від «буржуазного націоналізму». За словами В. Стуса, «це був час, коли хотілось «звіром вити, горілку пити і добі підставляти спите вірнопідданого лице… Радійте, лицеміри й богомази, - писав поет, - що рідний край мій – царство німоти». Здавалось, що страх увійшов у найдрібніші клітини людського організму, закрились уста найвідважніших, що знаходились у «великій зоні», тобто не були за гратами.

 

 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>

Сторінка 9 з 48

Пошук вакансій

Передплата

електронної версії часопису

1 місяць – 10 грн.,

3 місяці – 30 грн.,

6 місяців – 60 грн.,

12 місяців – 120 грн.

Замовляйте надсилайте на:

newtime1990@ukr.net

Останні коментарі