Є тільки один засіб здивувати в Україні людей — заговорити чистою українською.
Особистості Омелян Партицький і "Просвіта"
Омелян Партицький і "Просвіта" PDF Друк

8 грудня цього року виповнюється 150 років від заснування Товариства “Просвіта” – найважливішої української громадсько-культурної організації другої половини ХІХ – першої половини ХХ ст. Значний внесок у його організацію і діяльність зробив наш земляк О. Партицький, один з активний учасників громадського-культурного життя краю другої половини ХІХ ст. В історії Галичини це був період піднесення суспільно-політичного й національного руху, для якого було характерно протистояння між москвофілами і народовцями.

 

Москвофіли – представники мовно-літературної, а згодом суспільно-політичної течії на західноукраїнських землях, які орієнтувалися на царську Росію, звідки отримували фінансування, заперечували існування українського народу, визнаючи його цілковиту єдність з російським народом. У письмі використовували “язичіє” (суміш церковнослов’янської, української, російської та польської мов). Москвофільські ідеї знайшли підтримку серед значної частини українського населення Галичини.

 

У такий нелегкий час на арену суспільно-політичного життя вийшли народовці або українофіли. Це була молода генерація української галицької інтеліґенції – гімназисти, студенти, учителі, письменники, священики, – яка зародилася на початку 60-х років ХІХ ст. під впливом ідей “Руської Трійці”, Головної Руської Ради, творів Т. Шевченка. Народовці вважали українців окремою нацією, виступали за єдність усіх заселених ними земель, за розвиток єдиної української мови на основі народної говірки. Основним своїм завданням ставили пробудження самосвідомості українців.

У когорті перших народовців був й О. Партицький, якого вважають одним із ініціаторів та організаторів цього руху. До речі, відомо, що під впливом О. Партицького окремі студенти змінювали погляди з москвофільських на народовські, зокрема Володимир Масляк, згодом український письменник, сатирик, перекладач, публіцист, педагог.

Москвофіли мали вплив на найважливіші українські культурно-громадські інституції – Ставропігійський Інститут, Галицько-Руську Матицю, Народний Дім у Львові. Тому народовці відчували необхідність створення власне українського товариства для “просвіти народу”. До цього їх також спонукало заснування освітніх товариств “Матиця люду” в Празі та “Товариства приятелів люду” в Кракові.

До організаційного комітету для створення статуту нового товариства увійшли 8 осіб – учителі гімназій і семінарії, державні службовці, студенти. Був серед них й Омелян Партицький. Комітет надіслав статут до Міністерства Віросповідань і Освіти у Відні й отримав дозвіл на заснування товариства.

8 грудня 1868 року у Львові відбулися установчі збори Товариства “Просвіта”, одним й засновників якого був О. Партицький. Наш земляк не лише стояв біля витоків “Просвіти”, але й входив до складу керівних органів на найскладнішому, початковому, етапі її становлення. За десять років діяльності у Товаристві його вісім разів обирали до Виділу, де виконував різні обов’язки: секретаря, завідувача видавництвом книжок, контролера, організовував роботу канцелярії та бібліотеки, входив до складу різних секцій: просвітньої, етнографічної, адміністративної, літературної (був головою останньої). У 1874-1875 рр. О. Партицький був заступником голови “Просвіти”.

З розбудовою структури Товариства та розширенням його функцій виникла потреба провести часткову реорганізацію діяльності. Ініційовані О. Партицьким зміни торкнулися найперше матеріальної сфери. У 1873 р. він запропонував визначити фактичний стан маєтку Товариства щодо книг з наміром навести лад. На його пропозицію ухвалено відділити від канцелярії книжковий магазин і поділити його на два відділи – для книжок популярних і комісійних та для шкільних підручників. Нагляд за роботою цих відділів здійснювали два підзвітні Виділу економи, які мали щомісяця робити відповідні підрахунки.

У 1874 р., завдяки ідеям і зусиллям О. Партицького сформовано чітку структуру Виділу, управу поділено на дві секції – адміністративну і редакційну, що позитивно вплинуло на діяльність Товариства, підвищувало її ефективність, створювало сприятливіші умови для контролю за окремими підрозділами.

О. Партицький брав участь у розширенні мережі просвітянських установ (філій, гуртків, читалень). У 1875 році відкрито першу філію “Просвіти” в селі Бортники біля Ходорова. О. Партицькому, А. Вахнянину та В. Ганкевичу випала честь представляти керівництво Товариства на урочистостях.

Одночасно О. Партицький проявив себе як упорядник і редактор просвітянських видань. У 1870 р. підготував перший “Народний календар” і цим започаткував серію календарів-щорічників “Просвіти”, які стали настільною книгою кожної української родини в Галичині. Був одним із засновників і редактором першого просвітянського часопису “Письмо з “Просвіти”у 1877-1879 рр.

Поряд з виданням періодики основним напрямком діяльності “Просвіти” було й книгодрукування. Труднощі полягали у відсутності авторів, котрі б вміли писати популярно й доступно для читача. Першим взявся за цю справу О. Партицький. Весною 1869 р. він уклав “Читанку для сельских людей” під назвою “Зоря”, яка розпочала серію видань “Просвіти” для народу. Враховуючи попит на неї, О. Партицький уклав у 1870 р. другу, третю та четверту книги серії, видані під егідою “Просвіти”. Ці видання набули великої популярності серед народу і відіграли помітну роль у підвищенні загальноосвітнього рівня людей старшого і середнього покоління.

Крім популярних видань, призначених для народу, “Просвіта” взялася до друку шкільних підручників. Це мало важливе значення для становлення національних основ освіти, насамперед середньої. Перші підручники надруковано для єдиної тоді академічної гімназії, що мала чотири нижчі класи з українською мовою викладання. Серед них була й перекладена О. Партицьким “Латинська граматика”.

У такий спосіб він долучився до вирішення проблеми браку українських підручників і вагу цього почину важко переоцінити. Свідченням заслуг О. Партицького перед “Просвітою” стало обрання його у 1875 р. почесним членом Товариства.

Отже, О. Партицький належав до тої нечисленної когорти осіб, які задавали тон у суспільному житті галицьких українців. Він був активним громадським діячем, причетним до заснування й організації роботи Товариства «Просвіта». Запропоновані ним ідеї покращили роботу як керівництва, так і Товариства в цілому.

Василь БЛАГИЙ.

 

Розцінки на рекламу

Публікації під рубрикою

«На правах політичної реклами»

«Політична реклама»

Номер на 8 сторінок:

1 ст. - 15 грн./см. кв.;

2, 3, 6, 7 ст. - 6,0 грн. /см. кв.;

4-5 ст. – 8,0 грн /см. кв.;

8 - ст. - 10 грн /см. кв.

Друк матеріалів виборчих комісій - згідно договору. .

31. 08. 2018 р.

Затверджую: Гол. Редактор А. Данилець.

Останні коментарі