Любов до Батьківщини не знає кордонів.
Культура Духовність Джублик – місце з’яви Матері Божої та Пресвятої родини
Джублик – місце з’яви Матері Божої та Пресвятої родини PDF Друк

26-27 серпня до урочища Джублик, що в Іршавському районі Закарпатської області, з’їжджаються тисячі паломників, щоб у спільній молитві та у вірі поєднатися із Пресвятою родиною. Цьогоріч особлива нагода – 15 років з часу першої появи Матері Божої.

27 серпня 2002 року білу Пані побачили двоє малолітніх дівчаток - Оленка 10-ти та Мар’янка 9-ти років. Для дітей це не була однохвилинна поява Матері Божої. Вона з’являлася дівчаткам впродовж днів та навіть місяців. Разом із Богоматір’ю дівчата стали бачити й Ісуса Христа та Йосифа обручника.

Зазвичай з’ява Матері Божої людям є пересторогою перед якимись катаклізмами, лихом. У Джублику ж поява Пречистої Діви Марії стала добрим знаменням. Як сказала Пречиста дівчаткам, вона прийшла, щоб допомогти. Спершу ні самі діти, ні їхні батьки, а тим паче священики не хотіли визнавати цього чуда.

«Усе розпочалося після обіду в передсвятковий день Успіння Пресвятої Богородиці на узліссі між селами Вільхівка і Нижнє Болотне Іршавського району на Закарпатті. Дві сусідські дівчинки на прохання батьків пішли в урочище під Джублик до джерела по воду. Здавна ця вода вважалася найкращою в окрузі. Набираючи воду, Оленка озирнулася й побачила позаду Мар’янки чудову дівчину.

– Дивися, хтось позаду тебе стоїть, – сказала вона подружці.

Та оглянулася, але нікого не побачила.

– Чого обманюєш? – відповіла Мар’янка Оленці й продовжувала набирати воду.

Минуло кілька хвилин - і лише тоді Мар’янка також побачила молоду красиву пані. Діти спочатку налякалися, думаючи, що бачать якусь, як вони висловилися, ворожку. Але пані нічого їм не говорила – тільки спостерігала за ними. Стояла вона на хмаринці, котра не торкалася землі, і була всіяна чудовими живими квітами. Світло-білий одяг, у який була вона зодягнута, був підперезаний блакитним поясом. На голові мала білу накидку. Коли діти, набравши води, пішли від джерела, особа, яку вони бачили, мовчки попливла за ними на хмарині, супроводжуючи їх аж до села.

Діти розповіли вдома про побачене, але батьки не повірили. Але все ж таки батько Мар’янки, священик о. Петро Кобаль, зауважив, якщо знову побачать ту особу на хмаринці, то щоб перехрестили її й себе.

Того ж таки вечора дівчатка пішли до дитячого садка за Оленчиною сестричкою і знову побачили ту саму пані на хмарині, яка тепер невідступно супроводжувала їх у дорозі. Діти перехрестили її, як учив о. Петро, світла пані посміхнулася у відповідь і перехрестилася. Тоді дівчата зважилися запитати її, хто вона така. У відповідь почули дві назви: одна дівчина почула, що звати цю пані «Пресвята Діва», а друга – «Пречиста Діва Марія».

Повертаючись із дитячого садка, діти знову побачили цю світлу Особу. На цей раз свята Особа вже супроводжувала їх у товаристві двох Ангелів. Один із них був високий на зріст, а другий – менший. Уже пізніше, коли дівчата розмовляли з Пречистою Дівою і розпитували про цей перший день зустрічі з Нею, Вона пояснила, що тоді був іще один, третій, малий Ангел, і що ці малі Ангели – це Ангели-Хоронителі дітей, а більший – Архангел Михаїл.

Цього разу діти поцікавилися у Пречистої Діви, чого Вона прийшла до них, і почули відповідь: «Я прийшла допомогти відновити авторитет священиків у народі, об’єднати Церкву та поєднати роз’єднаний народ. Скажіть своїм батькам, щоб вони разом із вами йшли молитися до Джублика», - так описана ця незвична подія в книжечці про історію відпустового місця.

26 серпня 2017 року в Джублику відбулась Архієрейська Служба Божа, яку очолив єпископ Мукачівський Мілан Шашік. Після цього - Архієрейський похід зі Святими Тайнами. Пізно ввечері читалась молитва на зцілення і за мир в Україні. Хто відчував потребу, міг приступити до Святої Сповіді та Причастя.

Учасниками цьогорічної ювілейної події стали й паломники з Жидачівщини. Поїздку до Джублика організувала Світлана Атаманчук. До святого місця їхали паломники з Монастирця, Мельнич, Журавна, Володимирців, Жидачева. Разом із паломниками подорожував й дяк церкви Млиниськ Степан Василишин. Впродовж подорожі паломники співали духовних пісень на прославу Матері Божої, Ісуса Христа, молились вервичку за мир в Україні та за душі українських воїнів, Героїв Небесної Сотні.

На зворотному шляху мали змогу побувати в домі, де мироточить розп’яття Ісуса Христа. Також у Сколівському районі прочани відвідали могилу Героя Небесної Сотні Олега Ушневича. 20 лютого 2014 року дрогобиччанин Олег Ушневич загинув у Києві від куль снайпера. Похований на кладовищі м. Сколе. На його могилі майорять українські національні прапори. Люди з вдячністю приходять до могили помолитись та віддати шану Герою України. Завершилась мандрівка до святого місця спільною подячною молитвою.

Оксана ФРАНКІВ.

 

Пошук вакансій

Передплата

електронної версії часопису

1 місяць – 10 грн.,

3 місяці – 30 грн.,

6 місяців – 60 грн.,

12 місяців – 120 грн.

Замовляйте надсилайте на:

newtime1990@ukr.net

Останні коментарі