Є тільки один засіб здивувати в Україні людей — заговорити чистою українською.
Культура Музей – це душа, це серце нашого народу
Музей – це душа, це серце нашого народу PDF Друк

Напередодні Міжнародного дня музеїв спілкуємось із директором музею І. Виговського в с. Руда, музею мистецтва та історії Жидачівщини, науковим співробітником Львівської національної галереї мистецтв Степаном Ревуцьким.

- Степане Івановичу, 18 травня Міжнародний день музею. Жидачівський район, як уже не раз підкреслювалось у попередніх публікаціях, єдиний у Львівській області, в якому функціонують три відділення Львівської національної галереї мистецтв ім. Б.Возницького. Чому саме Жидачівській землі так багато уваги свого часу приділяв Герой України, академік Б.Возницький? У 1995 р. було відкрито музей «П’ятничанська вежа», у 2004 році – музей-садибу гетьмана України І. Виговського, а в 2013 році - Музей мистецтва та історії Жидачівської землі.

- З роками, Б. Возницький, напевно, зрозумів, що потрібно відроджувати, піднімати з небуття свою національну історію. Його по праву називали королем замків і палаців. Зрозуміло, що унікальні архітектурні пам’ятки, замки та палаци відтворювали життя, побут і культуру переважно польської магнатерії та шляхти. Відома сьогодні «Золота підкова», до якої входять три замки – Олеський, Золочівський і Підгорецький, це справді перлини архітектурного витвору минулих епох. Правда, варто б відзначити, що більша половина відомої у світі польської шляхти була вихідцями зі стародавніх руських родів XIV-XVII ст.

Історія древнього Жидачева, як і історія Подністров’я взагалі – це історичний клондайк. Тепер ми лише торкнулися верхньої частини цього історичного айсберга. До речі, на Жидачівщині в князівську добу включно до кінця XVII ст. було найбільше оборонних споруд міліарної архітектури в Україні. Про це ми вже говорили не раз. На жаль, залишилась лише одна П’ятничанська вежа VIV-XVI ст. Жаль звичайно, що не дійшов до наших днів унікальний жидачівський замок, що був збудований на горі «Базиївка» ще в часи Київської Русі. До речі, культурний шар, який розкопали у свій час археологи на території перших оборонних споруд у древньому Удечі, сягає 15-20 тисяч років.

Ось чому Б.Возницький дав у свій час згоду на створення ще одного відділення галереї мистецтв у Жидачеві. У нашому музеї, хай поки що примітивно, але відтворено макети двох замків на території міста.

- Степане Івановичу, як би Ви оцінили сьогодні ставлення сучасників до пізнання, вивчення, ознайомлення з історією нашого краю, беручи насамперед до уваги такий фактор як відвідування музеїв?

- Не думаю, що тільки відвідуванням музеїв можна вимірювати ставлення чи інтерес до своєї історії, до свого минулого.

Кожна епоха висуває перед сучасниками свої уподобання, інтереси, запити. На музеї нема поки що великих суспільних запитів. Ця тенденція присутня не тільки українцям. Із всіх культурно-пізнавальних, просвітницьких закладів музеї відвідують навіть неповних 8% людей. Музеї цілком закономірно можна віднести до елітарних закладів.

Нашим найважливішим історичним завданням є зберегти бодай те, що ми уже віднайшли. Донести до прийдешніх поколінь творіння рук і розуму минулих епох. Навіть у нашому , ще дуже молодому музеї є експонати, які сягають декілька тисячоліть. Маю на увазі унікальну скульптурну пам’ятку «Половецький ідол», яку деякі археологи відносять до І тисячоліття до н.е.

- Принагідно хотів би нагадати слова відомого вітчизняного вченого історика і дослідника козаччини Дмитра Яворницького, який у свій час наголошував: «Музей – це душа, це серце наших предків, а для нас величавий храм, куди ми повинні входити з побожністю». Чи багато мешканців нашого міста чи району переступає поріг цих храмів?

- Статистика дуже сумна. Але я не хотів би комусь закидати докір. Наші відвідувачі – то переважно туристи, гості міста. Під час навчання - учнівська молодь. Прикро, що жоден із трьох наших музеїв ні одного разу за 10 років існування, наприклад, музею гетьмана І.Виговського (а це перший в Україні музей) не відвідали учні жидачівського ліцею. А в цьому музеї є артефакти ( унікальні експонати), яких торкалася рука другого гетьмана Козацької держави, соратника і побратима Б.Хмельницького, видатного дипломата, полководця, державника. Наприклад, в музеї мистецтва та історії Жидачівської землі є дві копії батальних полотен «Битва під Віднем (1683)» і «Грюнвальдська битва» (1410), в яких брали участь військові загони з Жидачівщини.

- У цьому році Україна вперше на національному державному рівні відзначатиме 75-річчя створення Української Повстанської Армії – армії без держави, як прийнято називати цю легендарну військову потугу, яка не побоялась виступати на боротьбу проти двох найбільших мілітарних держав світу - фашистської Німеччини і і більшовицької Москви. Що планується зробити конкретно в Жидачівському музеї щодо належного пошанування пам’яті воїнів свободи?

- Нині ведуться підготовчі роботи зі створення широкомасштабної музейної експозиції, яка буде відтворювати боротьбу ОУН-УПА на Жидачівщині. Сьогодні уже зібрано великий масив фотодокументів історичних фактів про героїку цієї боротьби. Створено організаційний комітет з підготовки до відзначення цієї визначної історичної події . Очолив цей комітет член підпільної організації «Месники», багаторічний політичний в’язень сталінських таборів, дослідник національно-визвольної боротьби ОУН-УПА на Жидачівщині п. О.Данилишин. Члени комітету затвердили остаточний проект експозиції. Головним архітектором проекту і виконавцем робіт затверджено відомого львівського картографа, музейника, нашого земляка, уродженця м. Жидачева Ігоря Дикого.

Для цієї експозиції відводиться найбільша кімната музею. Тут планується розмістити одяг, зброю, предмети побуту воїнів УПА, фотодокументи, карти тощо. Планується також відтворити найбільш поширений тип криївки у певному розрізі.

- Чи відповідатимуть заплановані заходи вашим можливостям? Адже виконання такого проекту вимагатиме немалих фінансових ресурсів. Тим більше, коли мова йтиме про сучасні новітні засоби втілення. Зрозуміло, що така експозиція має відповідати сучасним естетичним, пізнавальним і відображувальним вимогам. Звідки думаєте брати кошти? На жаль, практика підтверджує, що навіть не бідні люди не дуже хочуть давати кошти на такі речі. Вартість цьогл проекту, як мені відомо, сягає понад 150 тисяч грн. Часу залишається обмаль. 15 жовтня не за горами.

- Проблема фінансування – одна з найвагоміших і найвідповідальніших. Сьогодні проводиться стільки різних важливих, здавалось би, заходів, що нелегко визначитись з пріоритетами. Тим більше, що немало патріотично налаштованих підприємців скеровують гроші на допомогу армії, на проведення суспільно-політичних акцій, фінансують школи, дитячі садки, будинки «Просвіти». Але давайте поміркуємо, як кажуть, разом з нашими читачами. Чи є у світовій історії ХХ ст. подія, яку можна було б поставити в один ряд з боротьбою, яку вела армія УПА? Маємо повне право твердити, що ні. Ознайомившись з історією боротьби ОУН-УПА в 40-50-х роках минулого століття, президент Франції Шарль-де-Голль захоплено сказав: «Якби я мав таку армію як УПА, німці ніколи не захопили б Франції. До речі, завдяки вашому часопису, наш сучасник має можливість торкатися цих героїчних подій, захоплюватись відвагою і силою духу упівців, для яких вільна, незалежна Україна була понад усе. Дух нескореності воїнів УПА живив вірою серця учасників двох Майданів, а нині витає над кожним українським солдатом, що боронить свій козацький край від шовіністичної москви. Не може бути у цьому році чогось важливішого і значущішого в нашій національній історії, ніж гідне достойне нас, свідомих українців., відзначення 75-річчя УПА. Звичайно, - ми розраховуємо на значні пожертви широкого загалу громадськості району. Прізвища жертводавців будуть висвітлюватись на сторінках вашої газети.

- І насамкінець. Які культурно-просвітницькі заходи планують працівники музею проводити у найближчий час? Музей мистецтва та історії справді стає центром мистецько-культурного життя нашого міста. Ваша газета широко висвітлює все, що проводиться в стінах музею. Чим конкретно можете ще потішити шанувальників мистецтва та історії рідного краю?

- У неділю, 28 травня, о 13 год. разом із районним будинком культури буде проведено мистецько-культурний захід, присвячений Дню Героя. Слід відзначити, що працівники районного будинку культури разом із місцевими будинками «Просвіти» провели велику роботу зі збору матеріалів про місцевих героїв – як воїнів УПА, так і воїнів АТО, виготовили фотоальбоми. Власне, з цих альбомів і буде сформована тематична фотовиставка. Отже, запрошуємо усіх мешканців нашого краю взяти активну участь у пошануванні пам’яті Героїв УПА та учасників АТО в нашому музеї.

- Сподіваюсь, що читачі дослухаються до наших думок і візьмуть активну участь у проведенні свята пам’яті.

Розмовляла Анастасія МУНДЯК.

 

Пошук вакансій

Передплата

електронної версії часопису

1 місяць – 10 грн.,

3 місяці – 30 грн.,

6 місяців – 60 грн.,

12 місяців – 120 грн.

Замовляйте надсилайте на:

newtime1990@ukr.net

Останні коментарі