Любов до Батьківщини не знає кордонів.
20.02.2017 PDF Друк

Я знову на Майдані. Минуло три роки від часу, як такими ж лютневими днями розстріляли Небесну Сотню. Чесно кажучи, навіть не знаю, на що очікувати. Я з тими, з ким ми їхали 30 листопада 2013-го, в грудні, січні і лютому. Сьогодні ті, хто тоді віз з собою молот, мотоциклетний шлем і ланци, - вже зовсім інші люди. Але в їхніх прагненнях нічого не змінилося. Як і три роки тому, вони хочуть того ж самого: правди, гідного життя і впевненості у завтрашньому дні. Як не дивно, гасла ті ж: банду - геть...

 

Хоча ні, зміни є, і вони поки що не помітні, але з часом саме це ми оцінимо: за всіма перипетіями трьох років війни у хлопців з’явилося почуття, що вони хочуть і можуть бути владою. Вони вже зрозуміли, що влада - це те, що робиться у їхніх селах і містах. Вони вже не живуть ефимерними бажаннями взяти владу всю у Києві. Вони перестали надіятись на вождів і починають робити свою маленьку справу у себе вдома. Поки це виходило недолуго, але не все і зразу.

 

22 лютого лідери трьох радикальних організацій: Свобода, правий сектор та національний корпус, більш відомий як "Азов", зібрали під Верховною Радою близько 10 тисяч молодих людей. Віднині вони спільно починають боротьбу з "режимом" тепер вже Порошенка. Вимоги висунуто, ультиматум пред’явлено Верховній Раді.

А що влада? Влада бачить у цих радикально налаштованих людях загрозу з боку Москви... "Єдина реалістична альтернатива руйнівному сценарію радикальних сил полягає у консолідації навколо чинних засад конституційного ладу, ідеї керованої модернізації держави на засадах політичної й економічної свободи, оздоровлення економіки й суспільних відносин". Ніби все правильно, але чомусь дуже охота взяти до рук ціпка, коли читаєш їхні декларації про доходи... Що далі? Чи, точніше, доки вистачить терпцю?..

 

Передплата

електронної версії часопису

1 місяць – 10 грн.,

3 місяці – 30 грн.,

6 місяців – 60 грн.,

12 місяців – 120 грн.

Замовляйте надсилайте на:

newtime1990@ukr.net

Останні коментарі